2024-08-01 12:00:01
Випуск №87
Підхід ТПВ (АСТ) до хронічного болю
🔸 Військові та ветерани/-ки з вибуховою легкою черепно-мозковою травмою (контузією) в анамнезі нерідко скаржаться на постійний біль. Це може бути посттравматичний головний біль або ж біль після травми або поранення, посилений внаслідок впливу контузії на механізми сприйняття болю.
❗️ Будь-який біль вимагає передусім обстеження та встановлення точного діагнозу.
🔸Разом з цим, науковці вважають, що комплексний підхід до хронічного болю — поєднання медикаментозного лікування, немедикаментозних втручань та психотерапії — є найефективнішим.
🔸Допомогти покращити якість життя можуть різні терапевтичні підходи. У даному матеріалі ми пояснимо підхід терапії прийняття і відповідальності (ТПВ)
🔸Модель терапії прийняття та відповідальності (Acceptance and Commitment Therapy, ACT) виходить із того, що поведінка й емоції можуть співіснувати одночасно й незалежно одна від одної.
🔸Прийняття в цьому контексті описується як «відсутня ланка в традиційній поведінковій терапії». ТПВ є частиною ширшого напряму в когнітивно-поведінковій терапії, що включає також підходи, засновані на майндфулнесі.
🔸Хронічний біль не обов’язково є ворогом, з яким треба боротися, пригнічувати його чи повністю усунути.
🔸Згідно з ТПВ, фізичний біль сам по собі завдає дискомфорту, однак справжнє страждання виникає тоді, коли ми починаємо з ним боротися.
🔸Підхід ТПВ до життя з хронічним болем навчає пацієнтів приймати наявність болю як частину життя, не відкладаючи життя "на потім" через спроби впоратись із неприємними відчуттями.
🔸ТПВ допомагає розірвати замкнене коло неефективних стратегій уникнення болю, які роками лише посилювали психологічне та фізичне виснаження.
🔸Надмірне прагнення уникнути болю часто шкодить як фізичному, так і психологічному благополуччю.
🔸Хронічний біль часто супроводжується страхом, тривожністю та уникненням звичних справ, навіть якщо раніше ці заняття приносили радість. Такі дії часто мають зворотний ефект — вони лише посилюють увагу до болю. Людина починає фокусуватися виключно на симптомах, постійно шукає нові методи полегшення стану — і зрештою витрачає більше часу на боротьбу з болем, ніж на повноцінне життя. Біль стає центральною темою.
🔸ТПВ націлена на підвищення активності та функціональності пацієнта. У центрі цього підходу не зменшення болю як такого, а здобуття здатності жити з ним у гармонії.
🔸ТПВ допомагає людині уявити життя без болю — а потім прийняти, що жити добре можна і з болем, якщо діяти відповідно до власних цінностей.
🔸Результати терапії включають зростання фізичної та соціальної активності, зменшення частоти візитів до лікаря зі скаргами на біль, а також зниження рівнів тривожності, депресії та обмежень, пов’язаних із болем.
🔸Психологічна гнучкість — одне із ключових понять ТПВ — це здатність перестати постійно намагатися контролювати біль і визнати, що неприємні переживання є природною частиною життя.
🔸 Терапевт не намагається змінити думки або емоції щодо болю, а підтримує людину в тому, щоб навчитися приймати неприємні думки, спогади, емоції та тілесні відчуття без боротьби чи уникання.
🔸Психологічна гнучкість означає здатність жити усвідомлено — тобто діяти не під впливом автоматичних реакцій чи імпульсів, а керуючись власними цінностями і зосередитися на тому, що дійсно має значення, обирати поведінку, яка сприяє глибшому сенсу та якості життя.
🧠🩶 #recoWARy #лЧМТ #контузія
Підхід ТПВ (АСТ) до хронічного болю
🔸 Військові та ветерани/-ки з вибуховою легкою черепно-мозковою травмою (контузією) в анамнезі нерідко скаржаться на постійний біль. Це може бути посттравматичний головний біль або ж біль після травми або поранення, посилений внаслідок впливу контузії на механізми сприйняття болю.
❗️ Будь-який біль вимагає передусім обстеження та встановлення точного діагнозу.
🔸Разом з цим, науковці вважають, що комплексний підхід до хронічного болю — поєднання медикаментозного лікування, немедикаментозних втручань та психотерапії — є найефективнішим.
🔸Допомогти покращити якість життя можуть різні терапевтичні підходи. У даному матеріалі ми пояснимо підхід терапії прийняття і відповідальності (ТПВ)
🔸Модель терапії прийняття та відповідальності (Acceptance and Commitment Therapy, ACT) виходить із того, що поведінка й емоції можуть співіснувати одночасно й незалежно одна від одної.
🔸Прийняття в цьому контексті описується як «відсутня ланка в традиційній поведінковій терапії». ТПВ є частиною ширшого напряму в когнітивно-поведінковій терапії, що включає також підходи, засновані на майндфулнесі.
🔸Хронічний біль не обов’язково є ворогом, з яким треба боротися, пригнічувати його чи повністю усунути.
🔸Згідно з ТПВ, фізичний біль сам по собі завдає дискомфорту, однак справжнє страждання виникає тоді, коли ми починаємо з ним боротися.
🔸Підхід ТПВ до життя з хронічним болем навчає пацієнтів приймати наявність болю як частину життя, не відкладаючи життя "на потім" через спроби впоратись із неприємними відчуттями.
🔸ТПВ допомагає розірвати замкнене коло неефективних стратегій уникнення болю, які роками лише посилювали психологічне та фізичне виснаження.
🔸Надмірне прагнення уникнути болю часто шкодить як фізичному, так і психологічному благополуччю.
🔸Хронічний біль часто супроводжується страхом, тривожністю та уникненням звичних справ, навіть якщо раніше ці заняття приносили радість. Такі дії часто мають зворотний ефект — вони лише посилюють увагу до болю. Людина починає фокусуватися виключно на симптомах, постійно шукає нові методи полегшення стану — і зрештою витрачає більше часу на боротьбу з болем, ніж на повноцінне життя. Біль стає центральною темою.
🔸ТПВ націлена на підвищення активності та функціональності пацієнта. У центрі цього підходу не зменшення болю як такого, а здобуття здатності жити з ним у гармонії.
🔸ТПВ допомагає людині уявити життя без болю — а потім прийняти, що жити добре можна і з болем, якщо діяти відповідно до власних цінностей.
🔸Результати терапії включають зростання фізичної та соціальної активності, зменшення частоти візитів до лікаря зі скаргами на біль, а також зниження рівнів тривожності, депресії та обмежень, пов’язаних із болем.
🔸Психологічна гнучкість — одне із ключових понять ТПВ — це здатність перестати постійно намагатися контролювати біль і визнати, що неприємні переживання є природною частиною життя.
🔸 Терапевт не намагається змінити думки або емоції щодо болю, а підтримує людину в тому, щоб навчитися приймати неприємні думки, спогади, емоції та тілесні відчуття без боротьби чи уникання.
🔸Психологічна гнучкість означає здатність жити усвідомлено — тобто діяти не під впливом автоматичних реакцій чи імпульсів, а керуючись власними цінностями і зосередитися на тому, що дійсно має значення, обирати поведінку, яка сприяє глибшому сенсу та якості життя.
🧠🩶 #recoWARy #лЧМТ #контузія