Вина тих, хто вижив

Коли ти перейшов через лихо живим, поруч лишилися ті, хто не зміг — і виникає тяжка провина.
Вина вижившого — складне почуття: «Чому мені пощастило?» Воно може переслідувати роками і робити радість провиною. Часто така вина блокує відновлення: людина відчуває, що не має права на щастя. Робота з цим починається з визнання болю й дозволу приймати підтримку, а також з пошуку способів вшанувати тих, хто пішов — через пам’ять, дії, зміст.

Поступова прощальна робота дозволяє повернутися до життя, не зраджуючи пам’ять. Немає «правильного» рецепту, є шлях маленьких кроків у прийнятті.
Жити далі — не означає забути, воно означає бережно нести пам’ять і дозволити собі існувати.