Страх бути «занадто»

«Я занадто емоційний», «Я надто вимогливий» — скільки разів ви ловили себе на таких думках?
Цей страх виростає там, де в дитинстві нас соромили за прояви себе: «не кричи», «не плач», «будь хорошим».

І тепер будь-яка сильна емоція сприймається як небезпека.
Ми ніби обрізаємо власні крила, щоб поміститися у вигадану «норму». Але справжня близькість народжується лише там, де ми дозволяємо собі бути живими — із гнівом, сльозами, захопленням.

Страх бути «занадто» — це страх бути справжнім.
Ви не «занадто». Ви — рівно стільки, скільки є. І це — достатньо.