Самотність серед людей

Самотність — це не відсутність контактів. Це відсутність відгуку.

Можна бути серед людей, говорити, жартувати, працювати — і водночас почуватися ніби за склом.

Коли слова не торкаються, а почуття залишаються всередині, без зустрічі. Така самотність часто не має назви, бо «формально» все добре.

Але внутрішньо з’являється туга за простим: щоб хтось витримав твою тишу, не поспішав, не тікав від глибини. Не всі вміють бути поруч по-справжньому. І це боляче визнавати.

Самотність зменшується не від кількості людей, а від якості присутності.