2024-08-01 12:00:01
🥳🥳🥳
Нове дослідження, опубліковане в Neuron, допоможе розробити стратегії для контролю апетиту та лікування метаболічних захворювань 🤞🍀
А я в захваті від цього дослідження, точніше від його авторів 😉 це мої колеги з Медичного коледжу Альберта Ейнштейна в Нью-Йорку, які запрошували мене прочитати лекцію у 2019му 🥰
🔷 Досі не було доведено існування ланцюга кишечник-мозок, який специфічно реагує на глюкозу та пригнічує нейрони голоду в гіпоталамусі для регулювання апетиту 🧐
🔷 У цьому дослідженні команда вчених успішно визначила ланцюг між кишечником і мозком, який відповідає за "розпізнавання" глюкози, необхідної для функціонування мозку, та в цілому регулює споживання їжі
🔷 Вони також вперше (!) довели, що цей ланцюг реагує протягом кількох секунд не лише на голод, а й на інші калорійні поживні речовини, що безпосередньо надходять у тонкий кишечник через активність «CRF-нейронів» у гіпоталамусі мозку
🔖(Ці нейрони секретують кортикотропін-рилізинг-фактор у гіпоталамусі та є центральними для гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі, основної фізіологічної системи організму, що реагує на стрес)
Це дослідження мені подобається тим, що воно "пряме"😁 :
використовуючи оптогенетику для точного відстеження нейронної активності в режимі реального часу, дослідники вводили різні поживні речовини — D-глюкозу, L-глюкозу, амінокислоти та жири — безпосередньо в тонкий кишечник мишей і спостерігали за результатами.
Кому цікаві фізіологічні та біохімічні деталі, читайте далі 😉і:
🔸Вчені виявили, що серед нейронів CRF, розташованих у паравентрикулярному ядрі гіпоталамуса, відповідальному за підтримку гомеостазу організму, лише ті, що специфічні для D-глюкози, демонстрували селективні реакції. Ці нейрони не реагували — або демонстрували зворотні реакції — на інші цукри, білки та жири.
🔸Це перший доказ того, що окремі нейрони в мозку можуть керувати реакціями, специфічними для поживних речовин, залежно від надходження поживних речовин до кишечника.
🔸Також виявлено, що сигнали чутливості до глюкози в тонкому кишечнику передаються через спинний мозок до дорсолатерального парабрахіального ядра мозку, а звідти до нейронів CRF у парабрахіальному ядре. Натомість сигнали амінокислот і жирів передаються до мозку через блукаючий нерв, іншим шляхом.
🍀🤞Визначивши шлях кишечник-мозок, спеціалізований на глюкозі, вчені зможуть розробити нову терапевтичну мішень для метаболічних захворювань, таких як ожиріння та діабет 🍀🤞
П.С. пошукала свій допис про свій візит до Einstein college у 2019му, ділюся у фото 😊
✔️Jineun Kim et al, Encoding the Glucose Identity by Discrete Hypothalamic Neurons via the Gut-Brain Axis, Neuron (2025). DOI: 10.1016/j.neuron.2025.05.024. www.cell.com/neuron/fulltext/S0896-6273(25)00395-2
Нове дослідження, опубліковане в Neuron, допоможе розробити стратегії для контролю апетиту та лікування метаболічних захворювань 🤞🍀
А я в захваті від цього дослідження, точніше від його авторів 😉 це мої колеги з Медичного коледжу Альберта Ейнштейна в Нью-Йорку, які запрошували мене прочитати лекцію у 2019му 🥰
🔷 Досі не було доведено існування ланцюга кишечник-мозок, який специфічно реагує на глюкозу та пригнічує нейрони голоду в гіпоталамусі для регулювання апетиту 🧐
🔷 У цьому дослідженні команда вчених успішно визначила ланцюг між кишечником і мозком, який відповідає за "розпізнавання" глюкози, необхідної для функціонування мозку, та в цілому регулює споживання їжі
🔷 Вони також вперше (!) довели, що цей ланцюг реагує протягом кількох секунд не лише на голод, а й на інші калорійні поживні речовини, що безпосередньо надходять у тонкий кишечник через активність «CRF-нейронів» у гіпоталамусі мозку
🔖(Ці нейрони секретують кортикотропін-рилізинг-фактор у гіпоталамусі та є центральними для гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі, основної фізіологічної системи організму, що реагує на стрес)
Це дослідження мені подобається тим, що воно "пряме"😁 :
використовуючи оптогенетику для точного відстеження нейронної активності в режимі реального часу, дослідники вводили різні поживні речовини — D-глюкозу, L-глюкозу, амінокислоти та жири — безпосередньо в тонкий кишечник мишей і спостерігали за результатами.
Кому цікаві фізіологічні та біохімічні деталі, читайте далі 😉і:
🔸Вчені виявили, що серед нейронів CRF, розташованих у паравентрикулярному ядрі гіпоталамуса, відповідальному за підтримку гомеостазу організму, лише ті, що специфічні для D-глюкози, демонстрували селективні реакції. Ці нейрони не реагували — або демонстрували зворотні реакції — на інші цукри, білки та жири.
🔸Це перший доказ того, що окремі нейрони в мозку можуть керувати реакціями, специфічними для поживних речовин, залежно від надходження поживних речовин до кишечника.
🔸Також виявлено, що сигнали чутливості до глюкози в тонкому кишечнику передаються через спинний мозок до дорсолатерального парабрахіального ядра мозку, а звідти до нейронів CRF у парабрахіальному ядре. Натомість сигнали амінокислот і жирів передаються до мозку через блукаючий нерв, іншим шляхом.
🍀🤞Визначивши шлях кишечник-мозок, спеціалізований на глюкозі, вчені зможуть розробити нову терапевтичну мішень для метаболічних захворювань, таких як ожиріння та діабет 🍀🤞
П.С. пошукала свій допис про свій візит до Einstein college у 2019му, ділюся у фото 😊
✔️Jineun Kim et al, Encoding the Glucose Identity by Discrete Hypothalamic Neurons via the Gut-Brain Axis, Neuron (2025). DOI: 10.1016/j.neuron.2025.05.024. www.cell.com/neuron/fulltext/S0896-6273(25)00395-2