Нейроестетика: мистецтво та мозок

🔸Нейроестетика – це порівняно молода, але стрімко зростаюча галузь науки на перетині психології естетики, біологічних механізмів і людської еволюції.

🔸Сьюзан Магсамен, засновниця лабораторії нейроестетики у Johns Hopkins University School of Medicine пояснює, як музика, мистецтво, театр, танець, література, ландшафт і медіа можуть допомогти у терапії різноманітних розладів і підвищенню якості життя.

🔸Прагнення до естетичних переживань і мистецтва закладене в людині самою природою як еволюційна потреба, як невід’ємна частина людської сутності.

🔸Вони є основою здоров’я, благополуччя та навчання.

🔸Те, яким чином мистецтво активує системи винагороди, задоволення й страху в нашому мозку, підтверджує його еволюційну значущість для виживання людини як виду – як вказував біолог Едвард Вілсон.

🔸Мистецтво й досі виконує свою прадавню функцію – допомагає нам спілкуватися й будувати зв’язки з іншими людьми.

🔸Наш мозок надзвичайно чутливий до естетичних переживань – від буденних до піднесених. Філософ Денніс Даттон у книзі «Інстинкт мистецтва» стверджує, що прагнення творити мистецтво закладене в наших генах ще від перших предків людини.

🔸Дослідники нейроестетики вивчають активацію систем винагороди та так званої мережі пасивного режиму (default mode network), коли людина споглядає або створює мистецтво.

🔸Система винагороди виділяє нейромедіатори, що викликають позитивні емоції – дофамін, серотонін, окситоцин. Активність цих центрів спостерігається як під час творчого процесу, так і під час споглядання мистецтва чи естетичних об’єктів.

🔸Мережу пасивного режиму вважають важливою для багатьох процесів, що забезпечують людські взаємини та добробут: усвідомлення власної особистості, пошук сенсу, емпатія, уява, творчість.

🔸Сьогодні нейроестетика вийшла далеко за межі своїх перших концепцій. Зростає обсяг доказів впливу візуальних мистецтв, архітектури, дизайну, цифрових медіа та музики на мозок людини, її біологію та поведінку.

🔸Нейронаукові дослідження дедалі точніше пояснюють, як естетичні переживання — свідомо чи ні — глибоко впливають на наші біологічні процеси. Сучасна наука вже здатна визначати біомаркери, які об'єктивно та кількісно відображають зміни в роботі мозку.

🔸Зараз нейроестетика перебуває на новому етапі, включаючи у понятійне поле не лише індивідуальну реакцію людини на мистецтво, але й ширші суспільні наслідки та сфери застосування мистецтва.

🔸Цей підхід об’єднує нейронауку, неврологію, когнітивні науки, інженерію, психологію, психіатрію, громадське здоров’я, дизайн, освіту, гуманітарні науки та мистецтво.

🔸Нейроестетика прагне доповнити традиційну медицину іншими втручаннями, які можуть покращувати якість життя, рухливість, психічне здоров’я, мовлення, пам’ять, зменшувати біль, сприяти навчанню та багато іншого.

🔸Зокрема, клінічні дослідження вже продемонстрували, що арттерапія може суттєво впливати на процес одужання після посттравматичного стресового розладу (ПТСР) і легкої черепно-мозкової травми (лЧМТ).

🔸Вона допомагає людям, які пережили травматичний досвід, осмислити та висловити свої переживання, надаючи їм нові способи впорядкувати спогади.

🔸На клінічному рівні арттерапія сприяє зменшенню таких симптомів, як флешбеки, нічні кошмари та порушення сну, а також допомагає підвищити толерантність до болю та стресу.

🔸Дослідження показали, що арттерапія може спрямовувати агресивну поведінку та гнів у безпечні й конструктивні форми самовираження.

🔸І, можливо, найцінніше — арттерапія дає людям можливість встановлювати зв’язки з іншими, зменшуючи відчуття ізоляції та стигматизації, яке часто супроводжує ветеранів і військовослужбовців.

🧠🩶 #recoWARy #лЧМТ #контузія