2025-11-19 02:04:40
Мені тут попалась фраза в дискусії гарної генетикини що «перші 3 роки життя програмують імунну систему назавжди і переписати код цей неможливо». І я така - ну бляха. Звучить ефектно, але у суто науковому сенсі вона не є абсолютно доведеною. Частково тільки
Що є перебільшенням 😉
• Фраза «переписати код неможливо» – красива, але занадто чорно-біла. Так, багато з нас звертають увагу на тіло, коли вже ніжку волочать, а не наперед. Але епігенетика - те що робимо щодня - має важливий накопичувальний ефект і часто може вмикати чи вимикати експресію генів, стан мікробіоти.
Щоденні повторювальні дії лайфстайлу, мікробіота, рівень запалення – це динамічні системи. Після 3 років не відбувається «стоп-гра» імунної вродженої програми, просто адаптаційна здатність різко зменшується. Ну і є набута частина.
Що доведено 🤝
▫️Імунна система активно «налаштовується» у перші 1000 днів життя (від зачаття до приблизно 2,5–3 років), це так
Це період, коли формується імунна толерантність – здатність не реагувати надмірно на нешкідливі речовини (пил, їжу, мікробіоту). Формуються основні типи Т-клітин, бар’єрні функції слизових і баланс Th1/Th2-відповіді
• Ранній вплив мікробіоти потрібен для формування регуляторних Т-клітин
• Діти з низьким різноманіттям кишкової флори в перші місяці життя частіше мають астму та атопію
▫️Мікробіота (спосіб народження, грудне вигодовування, контакт із довкіллям, антибіотики) справді «програмує» імунну відповідь на десятиліття
• Різниця між кесаревим і вагінальним народженням у складі мікробіому може зберігатися роками. Про це гарний блок був в мене в медичній школі Стенфорду (я не закінчувала його, ви питаєте часто, я там проходила continuing medical education (CME), підвищення кваліфікації пару разів і під пару десятків курсів для сертифікацій)
• Антибіотики в перший рік життя пов’язані з підвищеним ризиком астми, ожиріння та алергії у майбутньому. Антибіотики мами під час вагітності теж дають фон
▫️Раннє харчування і контакт із «чистим» або «мікробно багатим» середовищем впливають на ризик автоімунних і алергійних захворювань
• Теорія гігієни провальна, писала: ранній контакт із мікробами тренує вроджений імунітет.
Що є перебільшенням 😉
• Фраза «переписати код неможливо» – красива, але занадто чорно-біла. Так, багато з нас звертають увагу на тіло, коли вже ніжку волочать, а не наперед. Але епігенетика - те що робимо щодня - має важливий накопичувальний ефект і часто може вмикати чи вимикати експресію генів, стан мікробіоти.
Щоденні повторювальні дії лайфстайлу, мікробіота, рівень запалення – це динамічні системи. Після 3 років не відбувається «стоп-гра» імунної вродженої програми, просто адаптаційна здатність різко зменшується. Ну і є набута частина.
Що доведено 🤝
▫️Імунна система активно «налаштовується» у перші 1000 днів життя (від зачаття до приблизно 2,5–3 років), це так
Це період, коли формується імунна толерантність – здатність не реагувати надмірно на нешкідливі речовини (пил, їжу, мікробіоту). Формуються основні типи Т-клітин, бар’єрні функції слизових і баланс Th1/Th2-відповіді
• Ранній вплив мікробіоти потрібен для формування регуляторних Т-клітин
• Діти з низьким різноманіттям кишкової флори в перші місяці життя частіше мають астму та атопію
▫️Мікробіота (спосіб народження, грудне вигодовування, контакт із довкіллям, антибіотики) справді «програмує» імунну відповідь на десятиліття
• Різниця між кесаревим і вагінальним народженням у складі мікробіому може зберігатися роками. Про це гарний блок був в мене в медичній школі Стенфорду (я не закінчувала його, ви питаєте часто, я там проходила continuing medical education (CME), підвищення кваліфікації пару разів і під пару десятків курсів для сертифікацій)
• Антибіотики в перший рік життя пов’язані з підвищеним ризиком астми, ожиріння та алергії у майбутньому. Антибіотики мами під час вагітності теж дають фон
▫️Раннє харчування і контакт із «чистим» або «мікробно багатим» середовищем впливають на ризик автоімунних і алергійних захворювань
• Теорія гігієни провальна, писала: ранній контакт із мікробами тренує вроджений імунітет.