Інтервальне голодування без дефіциту калорій: міф про метаболічну користь? 🕐🍽️

Інтервальне або так зване «часове» голодування вже кілька років залишається однією з найпопулярніших стратегій харчування. Прихильники цього підходу обіцяють відновлення гормонального балансу, підвищення чутливості до інсуліну та навіть «перезапуск» метаболізму — без потреби рахувати калорії. 💪🥗

Але чи здатен сам лише час прийому їжі впливати на роботу метаболізму, якщо кількість спожитих калорій не змінюється? 🤔

Нове німецьке дослідження ChronoFast ставить під сумнів цей популярний міф.

У дослідженні взяли участь 31 жінка з надмірною вагою. Протягом двох тижнів вони харчувалися за двома схемами: або з 8:00 до 16:00, або з 13:00 до 21:00. Калорійність і склад їжі залишалися однаковими. 🍎🥦

Результати виявилися неочікуваними: чутливість до інсуліну, рівень глюкози, ліпідів і запальних маркерів не змінилися. Єдине, що помітили дослідники — зміщення внутрішнього біологічного ритму. ⏰ У тих, хто їв пізніше, «внутрішній годинник» зсунувся приблизно на 40 хвилин уперед, разом із цим зсунувся і час сну. 🌙

Автори роблять висновок: покращення, про які повідомляли попередні роботи, найімовірніше були пов’язані не з самим часом прийому їжі, а з ненавмисним зниженням калорійності. Інакше кажучи, ефект інтервального голодування проявляється не стільки у метаболізмі, скільки у біоритмах. 🔄

Практичний висновок простий: якщо мета — схуднути або покращити метаболічне здоров’я, важливий не лише графік, а й загальний енергетичний баланс, якість раціону, рівень активності та сон. 🧘‍♀️🥑💤 Час прийому їжі можна розглядати як допоміжний інструмент налаштування біологічних ритмів, але не як самостійний спосіб «лікування» метаболізму.

✔️Beeke Peters et al, Intended isocaloric time-restricted eating shifts circadian clocks but does not improve cardiometabolic health in women with overweight, Science Translational Medicine (2025). DOI: 10.1126/scitranslmed.adv6787