2025-12-22 06:04:07
Генетична схильність до щастя: міф чи реальність?
Від депресії страждають близько 322 мільйонів людей у всьому світі, за даними ВООЗ. І це лише ті, кому офіційно поставили діагноз. Найчастіше цей розлад трапляється у США та країнах Європи, тоді як у більшості держав Африки його поширення не перевищує 1%. Це означає, що значна частина населення планети просто не лікує депресію.
Звісно, піраміда Маслоу нікуди не зникла. Чим краще закриті базові потреби, тим гостріше відчуття пошуку сенсу і тим більше часу на самоаналіз. Але є ще один фактор.
Вчені з Болгарії та Гонконгу з’ясували: секрет щастя кожної людини частково кодується в її генах. Причому частка людей із «вдалим» набором генів щастя різниться залежно від країни, що може пояснювати життєрадісність мешканців бідніших регіонів. Якщо запитати безхатченка в Індії, чи щасливий він, з високою ймовірністю пролунає «так».
Мова йде про ген FAAH, який відповідає за вироблення білка, що впливає на відчуття задоволення або болю. Люди з певною формою цього гена, як правило, частіше перебувають у гарному настрої. Це підтверджують опитування та генетичні дослідження. Наприклад, у Колумбії, Нігерії та Гані понад половину населення вважає себе щасливим, і в 35–45 % місцевих мешканців було виявлено потрібний варіант гена FAAH. У Бразилії «ген щастя» трапляється особливо часто, а в Європі небагато народів можуть похвалитися хоча б середніми показниками. Найщасливішими виявилися шведи: у них частка «гена щастя» вища за сусідів. Найменш щасливими почуваються жителі Іраку, Китаю, Єгипту та Румунії — там частка носіїв потрібного варіанта коливається між 11 і 16%.
Теорія дала збій лише в Естонії та Росії. Хоча генетично «правильна» форма гена там зустрічається у 26% населення, щасливими себе вважають одиниці. Довелося розбиратися глибше.
Наш геном містить безліч генів, що визначають як фізичний, так і психологічний стан. Один із ключових — ген 5-HTT, який регулює рівень серотоніну в мозку. Серотонін часто називають гормоном щастя, адже він забезпечує передачу сигналів між нейронами. Ген 5-HTT має дві форми: коротку й довгу. Дослідження показали, що люди з довгою версією гена мають вищий рівень серотоніну, а отже, частіше почуваються щасливими. З короткою версією ситуація протилежна.
Вплив генетики на здатність відчувати щастя зараз вивчають у всьому світі. У Великій Британії навіть розробили ДНК-тест, що дозволяє виявити ці гени. Для нього достатньо зразка слини, і пройти його можна вдома.
Та попри важливість генів, вони вирішують не все. Лише 20–30 % нашої здатності відчувати щастя визначається спадковістю. Все інше залежить від оточення, стилю життя та особистого досвіду. Єдиного рецепта, що таке щастя, не дасть жоден фахівець. Але звичні поради — налагодити режим, більше ходити пішки, тримати поруч надійних людей, шукати позитивні емоції та працювати з власними тригерами в терапії — справді працюють.
Від депресії страждають близько 322 мільйонів людей у всьому світі, за даними ВООЗ. І це лише ті, кому офіційно поставили діагноз. Найчастіше цей розлад трапляється у США та країнах Європи, тоді як у більшості держав Африки його поширення не перевищує 1%. Це означає, що значна частина населення планети просто не лікує депресію.
Звісно, піраміда Маслоу нікуди не зникла. Чим краще закриті базові потреби, тим гостріше відчуття пошуку сенсу і тим більше часу на самоаналіз. Але є ще один фактор.
Вчені з Болгарії та Гонконгу з’ясували: секрет щастя кожної людини частково кодується в її генах. Причому частка людей із «вдалим» набором генів щастя різниться залежно від країни, що може пояснювати життєрадісність мешканців бідніших регіонів. Якщо запитати безхатченка в Індії, чи щасливий він, з високою ймовірністю пролунає «так».
Мова йде про ген FAAH, який відповідає за вироблення білка, що впливає на відчуття задоволення або болю. Люди з певною формою цього гена, як правило, частіше перебувають у гарному настрої. Це підтверджують опитування та генетичні дослідження. Наприклад, у Колумбії, Нігерії та Гані понад половину населення вважає себе щасливим, і в 35–45 % місцевих мешканців було виявлено потрібний варіант гена FAAH. У Бразилії «ген щастя» трапляється особливо часто, а в Європі небагато народів можуть похвалитися хоча б середніми показниками. Найщасливішими виявилися шведи: у них частка «гена щастя» вища за сусідів. Найменш щасливими почуваються жителі Іраку, Китаю, Єгипту та Румунії — там частка носіїв потрібного варіанта коливається між 11 і 16%.
Теорія дала збій лише в Естонії та Росії. Хоча генетично «правильна» форма гена там зустрічається у 26% населення, щасливими себе вважають одиниці. Довелося розбиратися глибше.
Наш геном містить безліч генів, що визначають як фізичний, так і психологічний стан. Один із ключових — ген 5-HTT, який регулює рівень серотоніну в мозку. Серотонін часто називають гормоном щастя, адже він забезпечує передачу сигналів між нейронами. Ген 5-HTT має дві форми: коротку й довгу. Дослідження показали, що люди з довгою версією гена мають вищий рівень серотоніну, а отже, частіше почуваються щасливими. З короткою версією ситуація протилежна.
Вплив генетики на здатність відчувати щастя зараз вивчають у всьому світі. У Великій Британії навіть розробили ДНК-тест, що дозволяє виявити ці гени. Для нього достатньо зразка слини, і пройти його можна вдома.
Та попри важливість генів, вони вирішують не все. Лише 20–30 % нашої здатності відчувати щастя визначається спадковістю. Все інше залежить від оточення, стилю життя та особистого досвіду. Єдиного рецепта, що таке щастя, не дасть жоден фахівець. Але звичні поради — налагодити режим, більше ходити пішки, тримати поруч надійних людей, шукати позитивні емоції та працювати з власними тригерами в терапії — справді працюють.