Фрази, які руйнують враження про вас

«Можна мені, будь ласка» звучить так, ніби ви просите дозволу.
«Можна мені, будь ласка, капучино?» створює відчуття вибачливості.
Краще сказати спокійно й рівно: «Будьте добрі капучино» або «Будь ласка, каву». У мові лишається м’якість і гідність.

«Вибачте» часто вживають без потреби.
«Вибачте, що затримала лист» — хоча нічого критичного не сталося.
Спробуйте: «Дякую, що зачекали» або «Вдячна за терпіння». Це звучить поважно й упевнено.

Надлишок «я» робить мову вузькою.
«Я сказала», «я думаю», «я вважаю» — і співрозмовник поступово втрачає інтерес.
Замість цього: «Ми помітили», «Важливо розуміти», «Вдалося зробити». Так народжується відчуття партнерства.

Слово «просто» збіднює і зменшує значення сказаного.
«Я просто хотіла допомогти» звучить як виправдання.
Приберіть «просто»: «Я хотіла допомогти». Чесно, рівно, доросло.

Фраза «Я тебе почув» у побуті звучить холодно й формально.
Часто це означає: «Все, досить».
Краще сказати: «Дякую, що поділилася» або «Мені важливо це знати». З’являється живий контакт.

Фраза «Я хочу» зазвичай лишається мрією.
«Я хочу почати бізнес» — і тиша.
Сильніше: «Я готовий почати бізнес» або «Я запускаю проєкт». Є рух, імпульс, відповідальність.

«Ну тобі пощастило» знецінює.
«Ну тобі пощастило з чоловіком» звучить як завуальована заздрість.
Краще: «Класно, що у тебе такі стосунки». У цьому є повага й світло.

Критика без рамки руйнує довіру.
«Ти все зробила неправильно» — і людина закривається.
Почніть із сильного боку: «Мені сподобалось, як ти оформила», і лише тоді: «Можна зробити ще ось так». З’являється конструктив, а не боротьба.