Життя після переїзду: як впоратися з тривожністю, провиною й новою ідентичністю?

✈️ Навіть запланований переїзд — із валізами в руках і маршрутами на Google Maps — це не просто зміна країни. Це зміна життя, себе, своїх уявлень. А вимушена релокація, особливо через війну, часто означає глибоку внутрішню перебудову: травма, втрата, болісна адаптація.

• Перші тижні — це режим виживання: документи, житло, мова, лікарі. Але вже за місяць-два психіка починає "здавати" — з’являється безсоння, дратівливість, апатія.
• Навіть базові дії в новій країні — як похід до стоматолога чи купівля ліків — можуть викликати тривогу й відчуття втрати контролю.
• У багатьох з’являється провина вцілілого: «я на концерті, а в Києві тривога». Це відчуття здатне руйнувати життя зсередини.
• Відчуття, що стара ідентичність більше не працює: "я більше не юристка, а просто українка без мови" — теж частина адаптації.

Ці переживання — нормальна реакція на ненормальні обставини. Як дбати про себе, коли внутрішні ресурси на межі? Як дозволити собі відновлення? І де знайти підтримку? Читайте повну статтю тут.

✈️ Українці в Європі