Зовсім не обов'язково чекати, поки зачиняться колишні двері, щоб відчинити нові. Адже завжди можна потягнути за ручку, озирнутися - і зробити крок. Чи обернутися і піти.
Ми часто налякані топчемося перед новими дверима, вважаючи, що раз уже тут опинилися, то зобов'язані увійти до нового простору і пред'явити себе. Але це не так. Навіть якщо з того боку на нас дивляться десятки цікавих очей, завжди можна знизати плечима: "Даруйте, я помилився дверима".
І відчинити наступні.

© Тетяна Петкова
"Бесіди з психологом".