Зовсім не хочеться прощатися з улюбленими персонажами, з цією історією, їх життям та літом, яке змінювало їх again and again🥺

Навіть, якщо я не погоджуюсь з багатьма діями та сценами, я просто хочу відпустити це, та фокусуватися більше на тому, що вони усі підлітки і я б не хотіла щоб хтось засуджував мене у мої 16😁

Не відпускаю цю історію, якось ще обовʼязково почну читати всі книги Дженні Хан, але зараз, хочу поділитися інтервʼю, яке дивлюсь: touch it