Знаєте шо, «Жовтолика» абсолютно розкішна – живо написана, підіймає важливі неоднозначні теми, викликає складні емоції. Але. Але.

Одночасно із цим, вона викликає у мене нечитун. Не розумію – чи то просто настрій не підходящий, чи то настільки вона мене тригерить, аж важко читати. Берусь – читаю 2-3 сторінки – відкладаю.

Ось це відчуття «і хочецця, і колецця» – бо, гадіна, подобається, але не дається мені.

Чи буває у вас таке? Що робите в таких випадках?