жінка, про яку складно перестати думати — Ізабель Юппер для мене належить до числа акторок, що впиваються емоційними зубами прямо в шкіру, назавжди залишаючи відбитки своєї присутності.

з нагоди виходу нового фільму з незрівнянною Юппер в український прокат [мова про «Найбагатша жінка світу»] ділюся своєю добіркою стрічок за участі акторки, які точно варто додати у власний watch-list:

1. La Pianiste [Directed by Michael Haneke] — якщо ви ще «не», то готуйтеся до музичних вправ з емпатії: 40-річна персонажка Ізабель проведе вас за двері академічного класу, що спеціалізується на високомірному приниженні та дбайливо прихованій розкутості. майстер тихої жорстокості — режисер Міхаель Ханеке — належить до числа улюблених в Юппер: їхній тандем, що сміливо підсвічує найнебезпечніші закутки душі, справді іконічний.
2. Elle [directed by Paul Verhoeven] — переглядати у випадку готовності самотужки боротися за власну субʼєктність, криком виборювати здатність зраджувати та за потреби навчитися наглості, що може рятувати та руйнувати — від і до смерті.
3. La Cérémonie [directed by Claude Chabrol] — зло плює у нагло розпечатані чужі листи, тихо вимиває брудні тарілки та допомагає сортувати речі для нужденних в церкві: стрічка, де Ізабель зіграла роль поштарки, що заводить дружбу з наглядачкою дому багатих французів, вразив мене своєю безкомпромісною справедливістю, яка, щоправда, настає надто пізно.
4. Amour [directed by Michael Haneke] — відкриває та закриває добірку Міхаель Ханеке, що викручує наш спосіб дивитися на реальність, змушуючи нарешті грати за правилами абсолютної чесності. в цій стрічці у Ізабель маленька, але важлива роль, що допоможе нам вкотре підважити питання вічної любові — між батьками та дітьми, між чоловіком і дружиною, між смертю та життям.