2025-10-10 14:03:06
Зі швидкістю лісової пожежі у спекотний дінь, просторами Інтернету ширяться "знімки" комети 3I/ATLAS, зроблені з поверхні Марса. На жаль, майже усі вони — фейкові. Зараз розберемося чому, і як насправді виглядає комета "очима" Perseverance.
❌ Найбільш широко розійшлися перші два знімки. Вони зустрічаються у статтях із заголовками на кшталт "Нове фото 3I/ATLAS підтверджує, що до Землі летить «масивний циліндричний корабель», а не комета".
Обидва знімки справді отримані 4 жовтня (Sol 1643) навігаційними камерами марсохода Perseverance (Navcam) — лівою та правою, відповідно. От тільки єдиний видимий на них об'єкт — не комета, а Фобос. Ці камери призначені, перш за все, для навігації у денний час доби, а не для нічної зйомки. А зображення Фобоса виглядає витягнутим через тривалу експозицію на нерухому камеру.
Трошки нудних розрахунків, які покажуть чому комета не може виглядати такою яскравою.
Останні оцінки блиску комети в базах даних COBS та MPC відносяться до 2 жовтня і сягають орієнтовно 12,0m. 3-го жовтня комета пройшла повз Марс на відстані ~30 млн км, що у 12,5 разів ближче, ніж вона була 2-го жовтня від Землі. Яскравість об'єкту зменшується пропорційно до квадрату відстані від нього, а отже з Марса комета 2-4 жовтня мала б виглядати у ~156 разів яскравішою. А це означає, що вона мала б виглядати як (дещо розмитий) об'єкт із зоряною величиною ~6,5m. Оце й все.
В розрахунках ми нехтуємо поглинанням як земної атмосфери, так і марсіанської. Але принаймні приблизно ми, ймовірно, попали. Отже, гіпотетичний марсіанський спостерігач навіть не зміг би побачити комету неозброєним оком — тільки в бінокль.
❌ Третє зображення — кадр з відео-ролика, що показує рух "риски". Складений із "сирих" кадрів (правої) камери Mastcam-Z. Майже кожна цяточка — на жаль, не зоря, а шум. А таких рухомих витягнутих об'єктів насправді щонайменше три. І це найяскравіші зорі. При обробці проявляються і слабші. Через тривалу експозицію (~28 с), зорі витягуються в риски.
✅ А от четверте зображення (анімація) — наш ексклюзив, і тут справді можна бачити комету 3I/ATLAS. Це результат майстерної кропіткої роботи Андрія Ніколенко над знімками, отриманими камерою Mastcam-Z 4 жовтня. Андрій склав серію з 16 кадрів, аби "витягнути" слабке світіння комети. І ви бачите як добре узгоджується її положення з тим, що моделює віртуальний планетарій Stellarium. Прямі виміри блиску комети за цим кадром дають значення між 7,46m та 5,51m (точніше за наявними даними сказати важко). А отже наведена вище оцінка підтверджуються.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
❌ Найбільш широко розійшлися перші два знімки. Вони зустрічаються у статтях із заголовками на кшталт "Нове фото 3I/ATLAS підтверджує, що до Землі летить «масивний циліндричний корабель», а не комета".
Обидва знімки справді отримані 4 жовтня (Sol 1643) навігаційними камерами марсохода Perseverance (Navcam) — лівою та правою, відповідно. От тільки єдиний видимий на них об'єкт — не комета, а Фобос. Ці камери призначені, перш за все, для навігації у денний час доби, а не для нічної зйомки. А зображення Фобоса виглядає витягнутим через тривалу експозицію на нерухому камеру.
Трошки нудних розрахунків, які покажуть чому комета не може виглядати такою яскравою.
Останні оцінки блиску комети в базах даних COBS та MPC відносяться до 2 жовтня і сягають орієнтовно 12,0m. 3-го жовтня комета пройшла повз Марс на відстані ~30 млн км, що у 12,5 разів ближче, ніж вона була 2-го жовтня від Землі. Яскравість об'єкту зменшується пропорційно до квадрату відстані від нього, а отже з Марса комета 2-4 жовтня мала б виглядати у ~156 разів яскравішою. А це означає, що вона мала б виглядати як (дещо розмитий) об'єкт із зоряною величиною ~6,5m. Оце й все.
В розрахунках ми нехтуємо поглинанням як земної атмосфери, так і марсіанської. Але принаймні приблизно ми, ймовірно, попали. Отже, гіпотетичний марсіанський спостерігач навіть не зміг би побачити комету неозброєним оком — тільки в бінокль.
❌ Третє зображення — кадр з відео-ролика, що показує рух "риски". Складений із "сирих" кадрів (правої) камери Mastcam-Z. Майже кожна цяточка — на жаль, не зоря, а шум. А таких рухомих витягнутих об'єктів насправді щонайменше три. І це найяскравіші зорі. При обробці проявляються і слабші. Через тривалу експозицію (~28 с), зорі витягуються в риски.
✅ А от четверте зображення (анімація) — наш ексклюзив, і тут справді можна бачити комету 3I/ATLAS. Це результат майстерної кропіткої роботи Андрія Ніколенко над знімками, отриманими камерою Mastcam-Z 4 жовтня. Андрій склав серію з 16 кадрів, аби "витягнути" слабке світіння комети. І ви бачите як добре узгоджується її положення з тим, що моделює віртуальний планетарій Stellarium. Прямі виміри блиску комети за цим кадром дають значення між 7,46m та 5,51m (точніше за наявними даними сказати важко). А отже наведена вище оцінка підтверджуються.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook