
2024-08-01 12:00:01
👤Зеленський і КО збираються красти мільярди доларів на збуті зброї і зараз гарантує собі імунітет від відповідальності.
Для підприємств, яких Міноборони включить до переліку Defence City, виконання оборонного контракту буде вважатися обставиною, яка виключає кримінальну протиправність діяння – Арахамія, Гетманцев та інші зареєстрували пакет законопроектів, який передбачає зміни до КК та КПК.
Саме Арахамія та Гетьманцев мають власний бізнес по виробництву зброї.
Що це означає:
1. Захист від кримінального переслідування:
• Якщо підприємство виконує державний оборонний контракт, його дії не вважатимуться кримінальними, навіть якщо формально вони мають ознаки правопорушення (якщо не завдали шкоди людям чи екології).
• Це оформлюється через нову статтю 43-2 у Кримінальному кодексі.
2. Мораторій на кримінальні санкції:
• Поки підприємство в “Defence City”, до нього не застосовують заходи кримінально-правового характеру (навіть якщо є підстави).
• Після виключення з переліку — дії вже розглядатимуть на загальних підставах.
3. Особливий порядок розслідувань:
• Розслідування таких підприємств і їхніх посадовців проводиться лише за погодженням Генпрокурора.
• Лише Генпрокурор (або його зам) може вносити дані до ЄРДР.
• Для будь-яких слідчих дій (затримання, арешт, обшук тощо) — потрібне окреме погодження з Генпрокурором.
4. Особливі правила діятимуть під час воєнного стану і ще 3 роки після його завершення.
Навіщо влада це робить?
1. Консолідація контролю над оборонними грошима
• Оборонні замовлення — це мільярдні бюджети. Під час війни саме ця сфера найбільш фінансована, і контроль над нею дає колосальний вплив.
• Якщо компанії, пов’язані з людьми з ОП або парламенту, входять до списку Defence City, їх звільняють від реального кримінального контролю — поки триває війна плюс 3 роки.
• Таким чином, влада убезпечує себе і своїх партнерів від майбутнього переслідування за можливі зловживання чи розкрадання.
2. Монополізація ринку озброєнь
• Через механізм «включення до Переліку» створюється вузьке коло «обраних», які можуть працювати без ризику тиску СБУ, ДБР чи НАБУ.
• Усі інші виробники автоматично потрапляють у групу ризику: або йдеш «під дах», або ризикуєш кримінальною справою.
Йдеш під дах і платиш данину зі свого збройного бізнесу.
3. Маскування під державну мету
• Формально це подається як «захист оборонної спроможності держави».
• Але в реальності: справжнім бенефіціаром стають ті, хто наближений до влади та вже інтегрований у ланцюжки оборонних закупівель — виробництво дронів, боєприпасів, логістика, обслуговування.
⚖️ Які ризики?
▪ Корупційна безкарність
— Закон створює правову зону, де фактично дозволено порушувати закон, якщо це під виглядом виконання оборонного замовлення.
▪ Порушення рівності бізнесу
— Компанії, які не потрапили до переліку Defence City, працюватимуть у звичайних умовах, зі всіма ризиками — що створює нерівні умови.
Ці компанії зможуть рейдерити та давити на їх власників за те що вони не вступили в «клуб Зеленського» та не платять данину.
▪ Політична безвідповідальність
— Через 3 роки після війни може змінитися влада, але «захищені» компанії лишатимуться у правовому полі з особливими умовами, що потенційно ускладнює притягнення до відповідальності навіть у разі грубих зловживань.
Законодавча ініціатива виглядає як інструмент самообслуговування чинної політичної еліти, яка:
• хоче максимально заробити під прикриттям війни,
• усунути контрольні органи від бізнесів, з якими вона пов’язана,
• і закласти юридічний імунітет на майбутнє.
Ну а вас і ваших рідних в окоп…
@NovynyPravdy
Для підприємств, яких Міноборони включить до переліку Defence City, виконання оборонного контракту буде вважатися обставиною, яка виключає кримінальну протиправність діяння – Арахамія, Гетманцев та інші зареєстрували пакет законопроектів, який передбачає зміни до КК та КПК.
Саме Арахамія та Гетьманцев мають власний бізнес по виробництву зброї.
Що це означає:
1. Захист від кримінального переслідування:
• Якщо підприємство виконує державний оборонний контракт, його дії не вважатимуться кримінальними, навіть якщо формально вони мають ознаки правопорушення (якщо не завдали шкоди людям чи екології).
• Це оформлюється через нову статтю 43-2 у Кримінальному кодексі.
2. Мораторій на кримінальні санкції:
• Поки підприємство в “Defence City”, до нього не застосовують заходи кримінально-правового характеру (навіть якщо є підстави).
• Після виключення з переліку — дії вже розглядатимуть на загальних підставах.
3. Особливий порядок розслідувань:
• Розслідування таких підприємств і їхніх посадовців проводиться лише за погодженням Генпрокурора.
• Лише Генпрокурор (або його зам) може вносити дані до ЄРДР.
• Для будь-яких слідчих дій (затримання, арешт, обшук тощо) — потрібне окреме погодження з Генпрокурором.
4. Особливі правила діятимуть під час воєнного стану і ще 3 роки після його завершення.
Навіщо влада це робить?
1. Консолідація контролю над оборонними грошима
• Оборонні замовлення — це мільярдні бюджети. Під час війни саме ця сфера найбільш фінансована, і контроль над нею дає колосальний вплив.
• Якщо компанії, пов’язані з людьми з ОП або парламенту, входять до списку Defence City, їх звільняють від реального кримінального контролю — поки триває війна плюс 3 роки.
• Таким чином, влада убезпечує себе і своїх партнерів від майбутнього переслідування за можливі зловживання чи розкрадання.
2. Монополізація ринку озброєнь
• Через механізм «включення до Переліку» створюється вузьке коло «обраних», які можуть працювати без ризику тиску СБУ, ДБР чи НАБУ.
• Усі інші виробники автоматично потрапляють у групу ризику: або йдеш «під дах», або ризикуєш кримінальною справою.
Йдеш під дах і платиш данину зі свого збройного бізнесу.
3. Маскування під державну мету
• Формально це подається як «захист оборонної спроможності держави».
• Але в реальності: справжнім бенефіціаром стають ті, хто наближений до влади та вже інтегрований у ланцюжки оборонних закупівель — виробництво дронів, боєприпасів, логістика, обслуговування.
⚖️ Які ризики?
▪ Корупційна безкарність
— Закон створює правову зону, де фактично дозволено порушувати закон, якщо це під виглядом виконання оборонного замовлення.
▪ Порушення рівності бізнесу
— Компанії, які не потрапили до переліку Defence City, працюватимуть у звичайних умовах, зі всіма ризиками — що створює нерівні умови.
Ці компанії зможуть рейдерити та давити на їх власників за те що вони не вступили в «клуб Зеленського» та не платять данину.
▪ Політична безвідповідальність
— Через 3 роки після війни може змінитися влада, але «захищені» компанії лишатимуться у правовому полі з особливими умовами, що потенційно ускладнює притягнення до відповідальності навіть у разі грубих зловживань.
Законодавча ініціатива виглядає як інструмент самообслуговування чинної політичної еліти, яка:
• хоче максимально заробити під прикриттям війни,
• усунути контрольні органи від бізнесів, з якими вона пов’язана,
• і закласти юридічний імунітет на майбутнє.
Ну а вас і ваших рідних в окоп…
@NovynyPravdy