2024-08-01 12:00:01
Зараз у нашій книжковій бульбашці знов дуже багато розмов про тренди — частково через нещодавні срачі навколо так званого їбліту, про що я зараз не говоритиму, і через оголошення короткого списку блогерської премії від Книжкової Країни, куди, серед іншого, цього разу увійшов горор — «Зайчик» Мони Авад.
На заході, «Зайчик» і інші книжки авторки вже тривалий час тримаються в топі продажів, і саме на цій тенденції і на сучасних горорних трендах загалом я хочу зупинитися, бо тренди ці доволі цікаві.
📝 Отут я писала про тренд з документальними вставками у художньому тексті, що зараз дуже розповсюджений серед західних горористів. Він, до речі, простежується і у нещодавньо виданих у нас «Незнайомці нагорі» та «Групі підтримки останніх дівчат».
🌹 Крім того, в кіно і книжках ледь не на перший план зараз виступає так званий фемґор — дуже графічний і натуралістичний жіночий бодігорор, що підіймає теми жіночої травми, люті, акцентується на жіночій анатомії та фізіології.
Це от, власне, і «Зайчик», і вже анонсована Жоржем «Rouge» Мони Авад, і бестселлери «Boy Parts» by Eliza Clark, який називають «„Американським психопатом” для дівчат» та «The Eyes Are the Best Part» by Monika Kim про становлення жінки-серійної вбивці, і ще купа всього.
У кіно — з того, що найбільше на слуху, це «Субстанція» і «Огидна сестра».
Ці книжки зараз часто стають хітами буктоку, що туже бустить їхню популярність, але перш за все, популярність ця росте у відповідь на соціальний запит, бо набирають гучності розмови про довго замовчувані проблеми жінок, про мізогінію — внутрішню і зовнішню, про права — ілюзорні і реальні.
🏳️🌈 І з тієї ж причини набирає обертів і тренд на квір-горор, який говорить про зовнішні і внутрішні проблеми ЛГБТК+ спільноти, про гомофобію, трансфобію, про фантомні страхи і реальні небезпеки.
Так, це не тільки горорний тренд, але саме горор розкриває ці теми найбільш відверто, найбільш правдоподібно й глибоко.
Приклади: «Bury Your Gays» Чака Тінгла; у «Пекло слідувало за нами» Ендрю Вайта; у «Диких дівчатах» Рорі Павер; у «We Used to Live Here» by Marcus Kliewer.
🦇 І, нарешті, є дуже стійкий тренд на переосмислення минулого досвіду, а точніше, на умовні ретелінги під новим кутом.
Це проявляється і глобально: нове дихання готики та слешера загалом, і більш прицільно: переписування старих і добре відомих сюжетів з урахуванням сучасних трендів.
Маємо вже мільйон нових версій Дракули на екрані і в книжках; повернення до Едґара Аллана По (Кінгфішер; «Мексиканська готика»; знов «Незнайомець нагорі»).
І особисто мені цей тренд цікавий тим, що підкреслює, наскільки незначну роль насправді грає сюжет сам по собі і наскільки важливо те, як історія росказана. Наскільки важить стиль, майстерність оповідача, структура, подача.
🌐 Ну і в цілому: тренд на горор у світі стійко зростає, відсотків на 20-30 щороку згідно з різними аналітичними статтями.
Я не знайшла української жанрової статистики, але це видно і неозброєним оком: у 2025 маємо значно більше горорних тайтлів, виданих і анонсованих, ніж рік-два тому, і ця тенденція дуже тішить.
#запеклі_тренди
На заході, «Зайчик» і інші книжки авторки вже тривалий час тримаються в топі продажів, і саме на цій тенденції і на сучасних горорних трендах загалом я хочу зупинитися, бо тренди ці доволі цікаві.
📝 Отут я писала про тренд з документальними вставками у художньому тексті, що зараз дуже розповсюджений серед західних горористів. Він, до речі, простежується і у нещодавньо виданих у нас «Незнайомці нагорі» та «Групі підтримки останніх дівчат».
🌹 Крім того, в кіно і книжках ледь не на перший план зараз виступає так званий фемґор — дуже графічний і натуралістичний жіночий бодігорор, що підіймає теми жіночої травми, люті, акцентується на жіночій анатомії та фізіології.
Це от, власне, і «Зайчик», і вже анонсована Жоржем «Rouge» Мони Авад, і бестселлери «Boy Parts» by Eliza Clark, який називають «„Американським психопатом” для дівчат» та «The Eyes Are the Best Part» by Monika Kim про становлення жінки-серійної вбивці, і ще купа всього.
У кіно — з того, що найбільше на слуху, це «Субстанція» і «Огидна сестра».
Ці книжки зараз часто стають хітами буктоку, що туже бустить їхню популярність, але перш за все, популярність ця росте у відповідь на соціальний запит, бо набирають гучності розмови про довго замовчувані проблеми жінок, про мізогінію — внутрішню і зовнішню, про права — ілюзорні і реальні.
🏳️🌈 І з тієї ж причини набирає обертів і тренд на квір-горор, який говорить про зовнішні і внутрішні проблеми ЛГБТК+ спільноти, про гомофобію, трансфобію, про фантомні страхи і реальні небезпеки.
Так, це не тільки горорний тренд, але саме горор розкриває ці теми найбільш відверто, найбільш правдоподібно й глибоко.
Приклади: «Bury Your Gays» Чака Тінгла; у «Пекло слідувало за нами» Ендрю Вайта; у «Диких дівчатах» Рорі Павер; у «We Used to Live Here» by Marcus Kliewer.
🦇 І, нарешті, є дуже стійкий тренд на переосмислення минулого досвіду, а точніше, на умовні ретелінги під новим кутом.
Це проявляється і глобально: нове дихання готики та слешера загалом, і більш прицільно: переписування старих і добре відомих сюжетів з урахуванням сучасних трендів.
Маємо вже мільйон нових версій Дракули на екрані і в книжках; повернення до Едґара Аллана По (Кінгфішер; «Мексиканська готика»; знов «Незнайомець нагорі»).
І особисто мені цей тренд цікавий тим, що підкреслює, наскільки незначну роль насправді грає сюжет сам по собі і наскільки важливо те, як історія росказана. Наскільки важить стиль, майстерність оповідача, структура, подача.
🌐 Ну і в цілому: тренд на горор у світі стійко зростає, відсотків на 20-30 щороку згідно з різними аналітичними статтями.
Я не знайшла української жанрової статистики, але це видно і неозброєним оком: у 2025 маємо значно більше горорних тайтлів, виданих і анонсованих, ніж рік-два тому, і ця тенденція дуже тішить.
#запеклі_тренди