Замість спеціального зонда — звичайні метеосупутники: інженери Токійського університету проаналізували інфрачервоні знімки з Himawari-8/9, зроблені у 2015-2025 роках, і 437 разів «упіймали» Венеру на краю поля зору. Яскравісна температура (показник, що дозволяє переводити інфрачервону яскравість об'єктів на градуси Цельсія) вказала на температурні «хвилі» завдовжки сотні кілометрів. Вони подібні до річних термічних припливів на Землі, але з'явилися в розпеченій атмосфері нашої планети-сусідки.

Запущені у 2014 та 2016 роках, Himawari-8/9 оснащені багатоспектральними камерами AHI, чутливими до 16 інфрачервоних каналів. Завдяки цьому команда вперше простежила, як амплітуда хвиль змінюється з висотою: оптична товщина (міра прозорості газу для даної довжини хвилі) показала, що коливання слабшають, коли датчик «заглядає» у вищі, розріджені шари.

Супутники нададуть ще щонайменше чотири роки даних, заповнюючи прогалину до нових місій, які можуть бути запущені безпосередньо до планети вже після 2030 року. Отже, щоденні метеозведення для Східної Азії паралельно стануть найдовшим безперервним моніторингом найгарячішої планети Сонячної системи.

Підписатись на космос | Підтримати нас