ЗАЛА ОЧІКУВАННЯ

От і все, відшуміли колесами потяги,
І полинули в даль: світанкову, чужинну, сумну,
От і все, на вокзалі залишились протяги,
І порожній перон, оповитий у тиш мовчазну.

От і все, ліхтарі мерехтять семафорами,
Чи то знаки для нас, чи абсурду забава пуста,
От і все, тільки серце нуртує мінорами,
І прискорений пульс натякає, що ніч не проста.

От і все, ми удвох, мов загублені речення,
Потаємні слова, недосказані рими зізнань,
От і все, що достоту відбутись приречене,
Вже насичує руки ядучим бажанням торкань.

От і все, між обіймів захована істина,
Чи то правда німа, чи сентенція стану любов,
От і все, лиш очей твоїх безгомінь виткана
Найщирішим теплом, що зігріє цю ніч до основ.

©Павло Деркач
03.04.2025