Заховавши себе у книги та фільми, поки за вікном гримить черговий вибух,
Ти тримаєш шматки довіри, мов цінність, зникаючий вид – і в серці стає тихо.

Але тільки на мить звільняється розум, вщухає тривога та, яка у грудях –
Бо врізається звук ракети у скроні, та згущує ніч прискіплива напруга.

І від цього болить, схиляє, канудить, штовхає у розпач... Що з цим, сука, зробиш?
На порожніх столах запилені шибки в сусідському місті так хочуть свободи.

16.11.2022

#adelispoems2022

#Вірші_Аделіс