Загалом позитивна новина, але не очікуйте від цього закону шалених результатів та змін. Спочатку про найголовніше: будь-який класний закон у нас часто нівелюється підзаконними актами та їх застосуванням відповідальним органом.

Наприклад, у Законі про громадянство сказано, що людина, близькі родичі якої народилися на території ЗУНР, УНР, УРСР має право на громадянство. А по факту ні.

Робота Державної міграційної служби (найбільш нереформований та корумпований ЦОВВ) направлена на те, щоб якомога менше видавати посвідок на тимчасове і постійне проживання, статусу біженців, громадянства.

Тому без радикальної реформи ДМС будь-які чудові закони у міграційній сфері не працюватимуть, а всі питання далі вирішуватимуться корупційним шляхом.

Тепер якщо абстрагуватися від роботи ДМС та підзаконних актів, то що позитивного в цьому законі. Єдине суттєве - це можливість на отримання громадянства тим, хто має паспорт РБ та РФ і переслідується у своїх країнах (але наразі це частково можна зробити, але воно так само майже не працює).

Напливу нових громадян і мешканців не буде. Це буде приємний подарунок і можливість для якогось американця/канадійця українського походження на старості отримати паспорт історичної батьківщини (бо наразі набуття громадянства вимагає відмову від наявного, інакше паспорт не дадуть).

Ну і ще одне. Подібний закон нівелює можливість повторення кейсу Саакашвілі, якого позбавили українського громадянства через наявність інших (формальна причина).

Більшість тих українців, хто набуває інше громадянство, хоч і зобов'язані по закону відмовитися від українського (а це дуже складна справа) зазвичай цього не роблять і спокійно собі живуть з декількома паспортами.

Так що сенс цього закону, в першу чергу, легалізація міграційного статусу тих українців, що виїхали за кордон та отримали громадянство країни перебування, але зберегли українські паспорти.

Не більше не менше.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"