🎵 Зачарована річка - Ребекка Росс 🎶

дружно змиримося з тим, що я не маю змоги передати всю красу оформлення книги через фото, та перейдемо до відгуку.

читати "Зачаровану річку" Ребекки Росс восени було дуже гарною ідеєю. не те щоб вона саме осіння, проте затишний стиль написання авторки та загальна мелодійність твору добре пасують до пори пледів та чаю (яких, до речі, багато у книзі).

🎵 якщо вам хочеться чогось сповненого динаміки, постійної напруги та різких сюжетних поворотів - не беріться за цю історію, а збережіть її до тієї миті, коли ваша душа бажатиме оповіді, яка плине, немов річка чи лагідна мелодія. саме тоді ви будете готові насолодитися зануренням в атмосферу зачарованого острова Кадансу, мешканці якого вірять в магію сил природи - "народця", що перекочував на сторінки з шотландських легенд. вони вплітають цю магію в пледи-обереги, заковують її в кинджали та мечі, вирощують трави, здатні зцілювати рани.

🎶 колись ще давно на острові оселилися два клани: Тамерлени, які просять духів поділитися магією, та Бреккани, що беруть її самі, нехтуючи законами природи. ворожнеча між ними точиться багато століть, хоч і не доходить до війни. брекканці щозими вчиняють збройні набіги на продуктові запаси тамерленців, а ті ловлять та вбивають зловмисників, коли випадає шанс.

🎵 Джек Тамерлен давно полишив острів, де ніколи не почувався своїм, бо односельчани підозріло ставилися до сина неодруженої жінки, яка не розголошує ім'я батька. хлопець навчався в університеті на барда, там і лишався працювати асистентом професора, доки його лерд не надіслав листа з наказом повернутися додому, щоб допомогти з пошуками зниклих дівчаток. Адера - донька очільника клану та його спадкоємиця - вважає, що саме музична майстерність Джека зможе викликати духів природи, від яких сподівається отримати відповіді.

що мені дуже подобається: у творі немає тягаря ґендерних ролей чи осуду негетеропар. згадується про ковальку та її дружину, що абсолютно нормально для інших, хоч і переважна більшість згаданих у творі пар - чоловік і жінка. дівчаток нарівні з хлопчиками навчають поводженню зі зброєю змалку, героїня очолить клан після смерті батька - що не викликає жодного спротиву в підлеглих.

таке рідко зустрічається у фентезі, яке описує вигаданий світ, але так чи інакше привʼязане до наших минулих епох. там зазвичай героїня бореться з ґендерними нормами, обираючи не той шлях, який диктують її статі. тут такого немає і все написано дуже органічно, невимушено, ніхто не вмер від того, що жінки існують не лише для збереження домашнього вогнища.

🎶 це фентезі, а не роментезі, тож не чекайте особливої напруги чи спайсі сцен. тут є любовна лінія, навіть кілька, але вони лиш одна з ниточок сюжету, а не сюжет загалом. і це не янґедалт, а едалт.

мені дуже зайшла ця історія, я з нетерпінням чекатиму другу частину дилогії, де ми краще пізнаємо побут іншого клану. непомітно для себе я полюбила всіх персонажів/ок, як і цей вигаданий світ, який м'яко зачаровував та захоплював мене.

дуже раджу та ставлю 10 з 10. та ще раз скажу: НУ ЯКА Ж ЦЕ КРАСИВА КНИГА, що зовні, що зсередини💜

#відгуки_ганка