За 12 років, відколи я працюю з винами, до мене зверталась незліченна кількість журналістів. Просили дати коментар, поділитися баченням або описати реалії українського виноробства (або розказати про порошкове вино, що вже приховувати).

📚Часом після цього з’являлися якісні, глибокі, змістовні матеріали.
А часом журналісти просто зникали — і мої зусилля виявлялися марними. Я нікого не звинувачую. Я й сама працювала в ЗМІ і чудово знаю: теми можуть втратити актуальність, плани змінюються, і не завжди можна реалізувати задумане.

🙂Але іноді на перетині роботи журналіста й винних експертів народжуються справді важливі речі. Наприклад, зараз я тримаю в руках книгу «Україна. Свобода. Європа» авторства Ростислава Хотина.

🇺🇦Колись він звернувся до мене з проханням дати коментар про сучасний стан українського виноробства. Я мала змогу розповісти не лише про сьогодення, а й про те, як нашу винну історію ховали, як її спотворювали, і як ми, насправді, часто не знаємо навіть коренів власного виноробства.
🙂Цей коментар наряду з коментарями Світлани Цибак та Сергія Клімова увійшли в статтю, яка вийшла на порталі «Радіо Свобода».

➡️Хто ж міг подумати, що за кілька років Ростислав Хотин видасть книжку, збере до неї всі свої статті, написані для «Радіо Свобода», і — уявіть собі — в книзі, присвяченій державності України, буде cтаття про виноробство!

❤️Саме такі моменти дають відчуття, що всі наші зусилля — кожна консультація, кожна публікація, кожна дегустація — залишають слід.
❤️

Любі винороби, сомельє, винні експерти, винні поціновувачі. Памʼятайте — популяризуючи винну культуру, ми популяризуємо себе.
❤️🇺🇦Розповідаючи про українське вино — ми розповідаємо про Україну.