З нагоди Дня Прапора України ми зробили частково переклад вірша Дмитра Павличка “Наш Прапор”, а також закликаємо вас спробувати себе в ролі перекладача і перекласти третій стовпчик.

Небеса блакитні
сяють з глибини,
а пшеничні й житні
мерехтять лани.

Образ цей не зблідне,
хоч минуть жнива.
Це знамено рідне —
злото й синява.

Прапор наш, як літо,
в сонці майорить —
по долині жито,
по горі блакить.
___________________________

Der blaue Himmel  
leuchtet aus der Tiefe
Die Weizen- und Roggenfelder
schimmern mit der Liebe.

Obwohl die Erntezeit vergeht,
verblаsst dieses Bild nie
Weil Gold und Blau
unsere Heimatfahne sind.

Und jetzt seid ihr dran.

Чекаємо в коментарях на переклад третього стовпчика вірша 💙