«З Ліною Костенко ми їздимо у зону вже кілька років. Багато вдалося зняти. Крім того, там живуть люди, які потребують спілкування і надії, з року в рік ми їх провідуємо. Блукаємо болотами підтоплених лісів за Прип'яттю, ходимо пісками у Кривій горі, стоїмо на попелищі згорілої церкви у селі Товстий Ліс. Здається, все, кінець, безвихідь, це вже навіки — зона. А все ж, крізь попіл де-не-де проросли нарциси...»

Навздогін великому й важливому інтерв'ю Хартії та Сергія Жадана з Ліною Костенко, згадуємо й про таку кіноперіодику 2001 року з письменницею. Тоді журнал «Кіно-Театр» (№4) присвятив перші сторінки фільмові «Чорнобиль. Тризна» (1993) Роллана Сергієнка, до створення якого доклалася Ліна Василівна.

Крім цитованих вище свідчень оператора Сергія Марченка, вперше на сторінках часопису були опубліковані й авторські «вірші з фільму»:

Тут, хто чужий, не зрозуміє зроду.
Язичництво? Бенкет після постів?
Метафора буття мого народу –
ця трапеза серед хрестів.

#Кіноперіодика