З давніх-давен режисери розглядали кіно як простір для інтерпретації, можливість використати цей вид мистецтва як метафору явищ і відчуттів, близьких кожному з нас. Стрічки з цієї добірки заходять настільки далеко, наскільки це можливо, у спробі по-своєму передати відчуття ілюзії, де ніколи не знаєш, що з показаного — правда, а що вигадка.

Кіно може бути сном, у який ми занурюємося в темряві. Час тут втрачає чіткі обриси, логіка поступається відчуттям, а емоції здаються реальнішими за дійсність. Кіно також буває спробою втечі — від переживань, смутку чи самої реальності. Ти хочеш вірити, що побачене на екрані — правда до останнього кадру, але водночас відчуваєш це суперечливе відчуття сумніву. А ще кіно може бути про обман: такі фільми навчають нас сумніватися. У кадрі, в оповідачі, у самих собі, поступово оголюючи неправду, але ніколи не розкриваючи всі карти за раз. Це обман, який не приховує своєї природи, використовуючи всі можливі трюки в рукаві, аби переконати глядача у тому, наскільки ж легко реальність може бути підтасованою, змонтованою і зрештою прийнятою за істину.

💤 Кіно як сон
Червона пустеля (1964)
RT 94% IMDb 7.4
Малхолланд Драйв (2001)
RT 84% IMDb 7.9
Персона (1966)
RT 91% IMDb 8.0
Нью-Йорк, Нью-Йорк (2008)
RT 69% IMDb 7.5
Сталкер (1979)
RT 100% IMDb 8.0

🏃 Кіно як втеча
Безтурботний їздець (1969)
RT 84% IMDb 7.2
Париж, Техас (1984)
RT 95% IMDb 8.1
Тепер я йду у дику далечінь (2007)
RT 83% IMDb 8.0
До сходу сонця (1995)
RT 100% IMDb 8.1
Новий кінотеатр «Парадізо» (1988)
RT 90% IMDb 8.5

🃏 Кіно як обман
Звичайні підозрювані (1995)
RT 87% IMDb 8.5
Основний інстинкт (1992)
RT 56% IMDb 7.1
Фотозбільшення (1966)
RT 87% IMDb 7.4
Бійцівський клуб (1999)
RT 81% IMDb 8.8
Престиж (2006)
RT 77% IMDb 8.5

Кіно Дайджест 💃
#добірки