«Єдина вціліла» Райлі Сейґер

Все. Тепер книги автора буду купувати на автоматі. Бо знову ЗНОВУ! у фіналі я сиділа в шоці від поворотів.

🏷Кіт – доглядальниця. Її відсторонили від роботи після того, як одна з пацієнток померла за загадкових обставин. Коли вона повертається, то отримує нове завдання. Робота-мрія: жити в маєтку на скелі, який повільно осипається в море.

І клієнтка – не хто інший, як Ленора Гоуп. Та сама жінка, яку в 1929-му звинуватили у вбивстві всієї родини. Місцева легенда, про яку навіть складали моторошну лічилку:

«В сімнадцять літ Ленора Гоуп
Сестру повісила на стовп,
Ножа у батька упʼяла,
Життя у мами забрала.
Ленора каже «це не я»,
Проте жива лише вона».

Тепер Ленорі за сімдесят, вона прикута до інвалідного візка й може спілкуватися лише через друкарську машинку. І одного вечора пропонує Кіт угоду: розповісти правду про ті події 🌟

📌Книга атмосферна до мурах. Занепалий маєток, працівники, що нишпорять коридорами, старі таємниці. Є навіть моменти, коли не розумієш – це щось надприродне чи просто вже мої нерви ☠

А ще атмосфера 80-х ❤️ Я прочитала за день (для мене це дуже нетипово), але відірватися було нереально.

🫳Ну і фінал… повороти сиплються один за одним. Інколи здавалось, що це вже занадто. Але, певно, саме за це я і люблю Сейґера.

І якщо вам здасться, що ви зловили вайб схожої історії – не довіряйте цьому відчуттю🖼Бо мене обвели навколо пальця по повній.