Є речі в українській культурі, які не треба переосмислювати. Взагалі не треба переосмислювати все на світі, що потрапляє в поле зору.

Для початку добре було б прикласти руку до збереження, якщо є ресурси — до розвитку. Зробити свій вклад, який по силах.

Зробити менше на одну ювелірну колекцію у кварталі, але витратити цей час на консультації з кількома спеціалістами. Багато хто питає, а де вони, ці спеціалісти?

Для початку можна перестати плутати блогерів з експертами і врешті почати налагоджувати з експертами контакти. Не пригодовувати преспаками і канапе, а контактувати. Бути готовими до дискусій.

Я спитаю так — де експерти на презентаціях ювелірних колекцій? Де фольклористи, вишивальниці, ваші ж ювелірні майстри (чи підрядники), скульптори, архітектори, мистецтвознавці, культурологи, літератори, саме страшне — арт-критики! У кращому випадку їх покажуть в соцмережах. Але це якщо вони взагалі були, а не поверхневий пошук.

Киньте в мене камінь ювелірної якості, якщо таких в країні немає.

Хочете відмітки і охоплення — ви їх отримуєте. У що інвестуєте, те і маєте.
У винятково позитивний ореол довкола себе, закриту спільноту обраних і нуль розвитку.

Це не демонізація маркетингу і піару. Але без якісних контенту і продукту, це пшик і самопогладження великого псевдотворчого ЕГО.


🌷🌷🌷🌷🌷🌷🌷🌷🌷🌷🌷🌷🌷🌷
@hanna_ukr_jewelry
підтримка каналу: base.monobank