2026-01-16 14:57:39
Ви вірите у Святого Миколая?
Ні? А дарма.
Між іншим, він майже весь грудень був частим гостем у нашій Різдвяній резиденції в Головпоштамті. Вдень дітлахи приносили свої листи до наших чарівних поштових скриньок, а щоніч він приходив, щоб їх прочитати. За цей місяць останнім з роботи йшов не я, а він 🙂
Цього року Святому Миколаю написали понад 10 000 маленьких українців. Писали цілими класами, разом із батьками, передавали конверти листоношам у своїх містах і селах. Деякі з цих послань долали тисячі кілометрів — до Києва вони надходили навіть із Японії.
Ми отримали дуже різні листи: смішні й наївні, серйозні та зворушливі. Про те, як Настю смачно годували шаурмою в таборі, як Аріна бажала Миколаю здоров’я, але Марк чесно зізнався, що був не дуже слухняним, проте щиро старається виправитися.
Одного дуже раннього ранку, коли я йшов з роботи, а Святий Миколай ще був там, я не витримав і спитав його про те, про що мріють і чого бажають сучасні українські діти.
Він відповів, що цього року діти писали про великі й зовсім крихітні мрії, про події року, що минає, і про те, чого їм найбільше бракує. Але в багатьох листах з’являлося одне й те саме прохання — щоб закінчилася війна і щоб тато або мама, які захищають країну, якнайшвидше повернулися додому.
А потім він додав:
Цього року українські діти виявилися зрілішими за багатьох дорослих. Вони часто просили не для себе, а для інших — і це найкраща відповідь на питання про майбутнє України. Воно — світле. Але прикро, що їхні побажання є найбільш “не дитячими” серед, мабуть, усіх дітей у світі, які відправляють листи з мріями до Різдва та Нового року. В цих листах — багато відлуння війни. Війни, яка разом із психологічно хворими “Гринчами” з сусідньої країни краде дитинство в наших дітей. Цього року я разом із ЗСУ зроблю все можливе, щоб їхнє головне бажання — щоб війна закінчилася — стало реальністю. І так, з їхнім Дєдом Морозом та його відморозками в мене буде окрема розмова.
Ви можете не вірити у Святого Миколая, але я вірю. Як вірю у те, що в нього вийде здійснити наше спільне новорічне побажання.
А поки ми разом із Mastercard допоможемо Миколаю втілити маленькі дитячі мрії. Ті, хто залишив зворотну адресу й розповів про свої добрі справи, допомогу батькам і близьким, турботу про тварин, бажання вчитися й пізнавати нове, отримають подарунки: конструктори, пазли, книжки та іграшки.
Давайте мріяти, щоб більшість мрій наших дітей обов’язково здійснилася! ✨
Ні? А дарма.
Між іншим, він майже весь грудень був частим гостем у нашій Різдвяній резиденції в Головпоштамті. Вдень дітлахи приносили свої листи до наших чарівних поштових скриньок, а щоніч він приходив, щоб їх прочитати. За цей місяць останнім з роботи йшов не я, а він 🙂
Цього року Святому Миколаю написали понад 10 000 маленьких українців. Писали цілими класами, разом із батьками, передавали конверти листоношам у своїх містах і селах. Деякі з цих послань долали тисячі кілометрів — до Києва вони надходили навіть із Японії.
Ми отримали дуже різні листи: смішні й наївні, серйозні та зворушливі. Про те, як Настю смачно годували шаурмою в таборі, як Аріна бажала Миколаю здоров’я, але Марк чесно зізнався, що був не дуже слухняним, проте щиро старається виправитися.
Одного дуже раннього ранку, коли я йшов з роботи, а Святий Миколай ще був там, я не витримав і спитав його про те, про що мріють і чого бажають сучасні українські діти.
Він відповів, що цього року діти писали про великі й зовсім крихітні мрії, про події року, що минає, і про те, чого їм найбільше бракує. Але в багатьох листах з’являлося одне й те саме прохання — щоб закінчилася війна і щоб тато або мама, які захищають країну, якнайшвидше повернулися додому.
А потім він додав:
Цього року українські діти виявилися зрілішими за багатьох дорослих. Вони часто просили не для себе, а для інших — і це найкраща відповідь на питання про майбутнє України. Воно — світле. Але прикро, що їхні побажання є найбільш “не дитячими” серед, мабуть, усіх дітей у світі, які відправляють листи з мріями до Різдва та Нового року. В цих листах — багато відлуння війни. Війни, яка разом із психологічно хворими “Гринчами” з сусідньої країни краде дитинство в наших дітей. Цього року я разом із ЗСУ зроблю все можливе, щоб їхнє головне бажання — щоб війна закінчилася — стало реальністю. І так, з їхнім Дєдом Морозом та його відморозками в мене буде окрема розмова.
Ви можете не вірити у Святого Миколая, але я вірю. Як вірю у те, що в нього вийде здійснити наше спільне новорічне побажання.
А поки ми разом із Mastercard допоможемо Миколаю втілити маленькі дитячі мрії. Ті, хто залишив зворотну адресу й розповів про свої добрі справи, допомогу батькам і близьким, турботу про тварин, бажання вчитися й пізнавати нове, отримають подарунки: конструктори, пазли, книжки та іграшки.
Давайте мріяти, щоб більшість мрій наших дітей обов’язково здійснилася! ✨