🐾 Волонтерство в притулках і взяття тварин додому: як це допомагає тим, хто постраждав від війни?
Розбираємо дуже складну, але дуже важливу тему

У час війни наше життя сповнене втрат, невизначеності та хронічного стресу. Для багатьох постраждалих - ветеранів, людей, які були вимушені покинути домівки, рідних зниклих безвісти - контакт із тваринами може стати живим джерелом підтримки.
Трохи детальніше про це з наукової точки зору

❤️🐾 Чому це працює ?
• Тварини дають безумовну увагу й опору: контакт з собачкою чи котиком знижує почуття самотності і дає відчуття безпеки.
• Фізичний контакт (гладити, обіймати, тримати на руках ) знижує рівень стресових гормонів (кортизолу) та підвищує окситоцин - гормон довіри й прив’язаності.
• Турбота про тварину повертає відчуття сенсу, рутини та контролю, що важливо в умовах хаосу. Також це повертає нас в нашу зону відповідальності і нашу зону контролю. І переводить фокус уваги від «безсилого» місця
(Докази ефектів AAIs і позитивного впливу на PTSD та емоційний стан описані в оглядах і дослідженнях).

🐾❤️ Є наукові дані, які підтримують цю ідею
• Для людей із посттравматичними симптомами (військових/ветеранів) Дослідження показують: програми з тваринами (контакт з собаками, терапевтичні заходи, кінна терапія), як додаток до традиційного лікування можуть зменшувати симптоми PTSD і тривоги. Є як систематичні огляди, так і пілотні рандомізовані дослідження.
• Пілотні дослідження показують, що усиновлення собаки з притулку може знижувати психологічний дистрес у ветеранів, як доповнення до звичайного лікування.
• Волонтерство загалом пов’язане з кращим психічним здоров’ям (відчуття мети, зниження депресії), а дослідження показують користь регулярного волонтерства для самопочуття і навіть фізичного здоров’я.

🐾🐾 ❤️‍🩹 Але є і застереження! (Обовʼязково почитайте)
• Робота в притулку може бути емоційно важкою: волонтери й працівники притулків піддаються ризику вигорання, вторинної травми та суму через стан тварин. Це особливо важливо для людей, які самі пережили сильну травму - без підтримки це може погіршити стан.
• Не всі тварини/формати підходять кожній людині: комусь більше допомагає коротка контактна терапія або програма з терапевтичними тваринами, а комусь - власний улюбленець із стабільним характером і доглядом.

❤️🐾. Практичні поради:
• Починайте обережно. Спробуйте короткі зустрічі з тваринами в притулку (волонтерська година/доба) або програму «терапевтичних візитів», перш ніж брати тварину додому.
• Підтримка. Працюйте з притулком, де є супровід волонтерів/психологічна підтримка - це знижує ризик емоційного перевантаження.
• Тимчасовий догляд - хороший варіант, щоб перевірити, чи підходить вам турбота про тварину без довгострокових зобов’язань.
• Поєднуйте з терапією. Контакт із твариною найкраще працює як доповнення до професійної допомоги (психотерапія, групи підтримки).

🫂❤️ Важливий висновок, як резюме:
• Тварина може дати безмовну присутність і підтримку під час довгого очікування й невизначеності. Це не «замінник» людини чи процесу скорботи, але реальна допомога у відчутті тепла і зв’язку. Є свідчення, що тварини допомагають людям справлятися з горем і самотністю.
(Перевірено на собі)

Психолог/психотерапевт
Наталія Боса

https://www.instagram.com/p/DQCKWdYCITn/?igsh=MTNtbDQ1Nzc4MzI2eA==