Вітаю з почесним статусом «Дружина військового». Це не стьоб, це почесне звання і покликання — чекати воїна з війни. Реалії буденності, а точніше війна, говорять нам, що ми всі маємо внести свій вклад в те, аби ми взагалі існували. Це екзистанційне питання. Ваш чоловик —красавчік. Частіше нагадуйте йому про це.
Чому забирають телефони? На Яворівському полігоні, також учебка, 13 березня 2022 року був прильот. 60 загинуло. 160 травмовані. Це тільки один приклад. Попри страшну незручність, це заходи безпеки. Ми заплатили дуже велику ціну аби ввести це правило. Учебка — це дуже стресово для нього, ну і, як виявилось, для Вас. Що робити?
1. Ми піклуємось про себе. Моє дуже коротке соціологічне опитування виявило, що дружини майже не готують їсти, якщо нема кому готувати. Так не можна. Ми робимо все, аби бути здоровою.
2. Щоденна рутина виручає. Заправляйте ліжко, робіть зачіску, готуйте смачний і поживний сніданок, займайтесь йогою, щось просте рутинне, але постійне, що приносить користь і не дуже огидне.
3. З’явився час на щось нове. Подумайте, що це може бути. Записатися на курси вокалу, поїхати в міні-подорож на два дні. Ми не сидимо і сумуємо, ми діємо. Якщо не діємо, то плануємо діяти. Якщо не плануємо, то мріємо.
4. Зараз у війську достобіса людей. Можете уявити скільки дружин їх чекає? Знайдіть клуб підтримки дружин військовослужбовців, вони вже таке проходили і зрозуміють, а головне —підтримають, як ніхто інший. Вашому чоловікові зараз дуже важко, але варто пам’ятати і за себе.
В моєму батальйоні є і 57 рочків, і старше. Троє вже звільнилися через набуття віку в 60 років. Це дуже надійні побратими для мене і впевнений, що Ваш чоловік також стане частиною великої команди. Може, Ви ще не знаєте, але Ви також в команді. Вітаю Вас!
#питаннядопсихолога
#військовийпсихологандрійкозінчук