🔹 Вітаю, я Олена Божук — лікарка-психолог проєкту «Вагомі» 💛
Сьогодні з вами оглядаємо тему почуття провини, і як воно може вплинути  на ваше харчування. 

Провина — це емоційний досвід, який виникає, коли людина вірить, що порушила власні стандарти поведінки або порушила загальнолюдські моральні норми, тому має понести за це відповідальність. Провина тісно пов'язана з поняттям каяття, а також сорому.

🔹У темі харчування почуття провини — це емоційна петля, в яку ми можемо потрапити, навіть не усвідомлюючи цього, бо робота з власними харчовими звичками часто включає "правильність". Раптом ми жили день «неправильно» — виникає провина за "не ту" вечерю, за з’їдену цукерку, за пропущене тренування.
Усе це запускає токсичний цикл: «зрив → сором → ще їжа для заспокоєння → відраза до себе → ще один зрив».
Почуття провини буває екологічне (здорове) та токсичне(нездорове).

❕Екологічне почуття провини може спонукати подальшу доброчесну поведінку, адже люди, які почуваються винними, можуть частіше проявляти стриманість, уникати самовдоволення і виявляти менше упереджень. 

❕Токсичне почуття провини виникає тоді, коли в реальності людина не порушила ніяких правил, проте внутрішньо відчуває себе поганою та підриває контакт із собою. Провина блокує можливість робити вибір із любові до себе, а не з покарання. І найголовніше — у темі харчування вона запускає механізм самознищення: “якщо я вже "погана", то чому б не доїсти весь торт?”.

Такі ментальні схеми починаються з дитячого досвіду: якщо ти не "хороша дівчинка" чи "чемний хлопчик" — тебе не люблять, і багато хто з нас створив для себе «над»-налаштування, що тільки роблячи все правильно, ми заслуговуємо гарного ставлення до себе. Відповідно, якщо ми порушуємо власні правила — всередині нас виникає внутрішнє невдоволення, яке згасає після покарання, як це було в дитинстві. І часто це покарання відбувається саме шляхом переїдання.

Провина маскує реальні потреби. І що більше провини — то менше контакту з собою.

⁉️Що ж із цим робити?
•Потрібно зупинити автоматичний діалог. Якщо ви зловили себе на фразі «я поган-а/-ий, бо з’їла/в…» — задайте собі зустрічне питання: «А що я зараз насправді відчуваю?»

•Навіть якщо зірвались, замість того, щоб «добивати» себе — зробіть глибокий вдих і промовте до себе: «Мені некомфортно. Але я тут із собою».

•Практикуйте співчуття до себе. Ніхто не має права бути катом — навіть ми самі.

✨Дозвольте собі змінюватися, починаючи  з любові до себе — і тоді ваш шлях до здоров’я буде не боротьбою, а турботою.