Відсутність кіптяви у природних складках шкіри обличчя може свідчити про те, що людина перебувала при свідомості та дихала під час пожежі.

У таких ситуаціях кіптява активно осідає на відкритих ділянках шкіри, тоді як у природні заглиблення вона майже не потрапляє - ці зони частково захищені від прямого потоку повітря й диму.

Для судово-медичної оцінки це має важливе значення: подібна ознака розглядається як один із непрямих доказів прижиттєвого перебування людини в осередку загоряння, особливо якщо вона поєднується з наявністю кіптяви в дихальних шляхах та термічними ушкодженнями слизових оболонок.

Саме ці малопомітні ознаки дозволяють відтворити картину того, що відбувалося в останні хвилини життя.