Відлу́ння

1) Відбиті звуки, що долинають здалека, з відстані.
2) Відгомін якоїсь події, слави серед людей; відгук (перен.).
3) Вияв якихось почуттів, думок і т. ін.
4) Відображення чого-небудь у чомусь.

Приклади:
1) За далеким лісом ударив грім. Над сонними хащами покотилося відлуння. (Ю. Бедзик)
2) Відлуння слави і неслави Він [поет] чув у звуках кобзарів. (М. Рильський)
3) Намагався [Гриць] спіймати відлуння попередніх роздумів про суть радості. (О. Бердник)
4) Відлунням стародавнього хреста у колі, що символізував земний і небесний вогонь, є німб із хрестом навколо голови. (з науково-популярної літератури)

#слово

Балакаємо українською