Вчора відбулася чергова просвітницька зустріч із народним депутатом України в межах діяльності Національної асоціації лобістів України та Вищої школи лобізму. Головним спікером був народний депутат України Валентин Наливайченко, який поділився досвідом дипломатичної та лобістської роботи, зокрема у США, а також висловив підтримку розвитку професії лобізму в Україні. Участь взяли члени асоціації, адвокати, науковці та представники команди НАЛУ.

Основна мета зустрічі

Обговорення бачення розвитку регульованого лобізму в Україні, формування культури професії, антикорупційних механізмів, міжнародного партнерства (зокрема з США та ЄС) та практичних кроків для просування інтересів через прозорі лобістські інструменти. Зустріч мала практичний характер: учасники ставили питання щодо суспільного сприйняття лобізму, контролю за професією та конкретних кейсів.

Ключові аспекти та цитати

Олексій Шевчук представив гостя як ключову фігуру для комунікації України зі США. Ініціатором та ідейним модератором зустрічі виступив Олексій Шевчук, який у вступному слові окреслив стратегічну мету Вищої школи лобізму – створення не лише освітньої платформи, а й середовища формування професійної культури цивілізованого лобіювання в Україні. Було наголошено, що ключовим завданням є налагодження прямої та чесної комунікації між лобістами й об’єктами лобіювання.

Досвід лобізму у США та рекомендації для України

Валентин Наливайченко детально описав американську модель. У своєму виступі він зосередився на системному вимірі лобізму, підкресливши його значення як елементу національної безпеки та демократичної стійкості держави.

Він звернув увагу на те, що тіньовий вплив і неформальні канали ухвалення рішень є загрозою для державності, тоді як легальний лобізм – це інструмент інституційного балансу та публічного контролю. Окремо було акцентовано важливість прозорості комунікацій між представниками українського парламенту та суспільством.

Формування культури лобізму та суспільного сприйняття

Я порушив питання суспільного сприйняття:
«Як суспільство буде сприймати наші контакти з об’єктами лобіювання, чи не буде це фактично сприйматися як форма корупції, як нам сформувати це суспільне сприйняття в нормальне, що це нормальне явище». Я наголосив, що відсутність чітких меж між законною діяльністю — лобізмом — та корупцією історично призводила до ототожнення лобізму з корупційними практиками.

Валентин Наливайченко порадив три основні напрямки для формування позитивного іміджу:

антикорупційна позиція (експертиза);
соціальні проєкти (допомога ветеранам, військовим);
міжнародне партнерство.

«Три ваші, як що хочете – броні, які точно на старті не дадуть дискредитуватися професійному лобісту, що вони не за гроші, а за те, щоб в країну прийшли можливості, щоб вони були відкритими, доступними і без корупції».

Важливі аспекти зустрічі (на мій погляд)

Практична підтримка від народного депутата:
Наливайченко пропонує реальні контакти та політичне прикриття, що значно прискорює інституційний розвиток професії.

Акцент на незалежності та антикорупційності:
постійне повторення цих принципів як основи для уникнення дискредитації лобізму.

Стратегічний фокус на соціальних та міжнародних проєктах: рекомендація починати з неконтроверсійних тем (ветерани, медицина, європейські гранти) для формування позитивного іміджу.

Інституційні досягнення: внесення професії «лобіст» до національного класифікатора професій, підготовка професійного стандарту, реєстрація в European Transparency Register.

Зустріч була конструктивною, з чіткими домовленостями про подальші дії та продемонструвала високий рівень підтримки розвитку регульованого лобізму з боку Валентина Наливайченка.

Учасники дійшли висновку, що:

легалізація лобізму є лише першим кроком, тоді як реальний виклик — зміна культури взаємодії;

професійна спільнота має відігравати активну роль у саморегулюванні та формуванні етичних стандартів;

страх об’єктів лобіювання перед взаємодією з лобістами є наслідком багаторічної стигматизації інституту, яку необхідно послідовно долати через публічність і освіту.