Вчора обговорювали збірку «Шовкова пані» Наталени Королеви. Це була дуже камерна зустріч клубу, але від того не менш змістовна й цікава.

Сьогодні, по-свіжому, хочу поділитися враженнями й кількома фактами про авторку та її прозу✨

Наталена Королева — постать унікальна для української культури. Народжена в Іспанії, з аристократичним корінням: мати іспанка старовинного роду Ласерда (згідно з легендою споріднені з Понтієм Пілатом), батько – знатний вельможа з польської шляхти.

Жінка, чий життєвий шлях увібрав досвід різних культур, барвистий та динамічний, – серед багатьох своїх ідентичностей вона обрала писати саме українською.

Наведу просто короткий (далеко не повний) перелік амплуа та видів діяльності цієї «найекзотичнішої постаті української літератури»:

🖤Була оперною співачкою, виступала на сценах Парижу та Венеції
🖤Археологиня, брала участь у розкопках Помпеїв;
🖤Здобула диплом «вільного художника» і навіть мала експозиції у Варшаві
🖤Закохалась у перського князя і рушила за ним на Схід, потім передумала і помандрувала караваном верблюдів до Індії;
🖤Під час Першої світової служила у Червоному Хресті. За три роки отримала п’ять поранень, запалення легень, тиф, нагороджена солдатською медаллю «За храбрость»
🖤У Празі познайомилась з письменником Василем Королів-Старим, з яким невдовзі одружилась. Чоловік став головним редактором і натхненником писати українські тексти.

Не дивно, що такий багатий життєвий досвід просився на сторінки. І хоча з-під пера авторки виходили художні твори, значною мірою вони спиралися на її власну біографію.

А ще: усе, що ми знаємо про Наталену Королеву, – це переважно інформація від неї самої (автобіографія, спогади, листи та примітки до творів). Чи вірити цьому всьому – кожен вирішує сам🤷‍♀

#довколалітературне

Тимчасово без назви 📚