🌌 Вченим вдалося безпосередньо побачити як із хаотичної хмари газу утворюються зорі.

Моделі передбачають, що зорі конденсуються в холодних газо-пилових хмарах, однак певні деталі цього процесу залишалися невідомими. Японсько-китайська група астрофізиків використала радіотелескоп ALMA, аби уважно вивчити особливості області зореутворення IRAS 19074+0752.

🐉 Науковці виявили S-подібне волокно довжиною 2,8 парсек, що формою трохи нагадує "танцюючого китайського дракона". Вчені припускають, що форма зумовлена тиском іонізованого водню (H II) з оточуючого середовища.

Всередині волокна спостерігається ієрархічна фрагментація: спочатку виділяться волокно, потім — згусток, а вже в ньому — окремі ядра. Загалом вдалося виділити 26 щільних ядер, 6 з яких, ймовірно, приховують протозорі.

Верхня частина туманності (Fn) знаходиться під впливом H II тоді як нижню (Fs) можна назвати більш спокійною. Однак, незалежно від цього, середня відстань між ядрами становила приблизно 0,17 парсека. Цю відстань можна пояснити майже сферичною фрагментацією Джинса: формування дрібномасштабних ядер всередині згустків значною мірою не залежить від великомасштабного середовища. Хоча фрагментація волокна на окремі згустки, ймовірно, відбувається під впливом зовнішніх умов.

Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)