⚖️ В Україні все, як завжди…

Шановні друзі, у нас реформи проходять приблизно так само, як у хірурга, що забуває ножиці в тілі пацієнта.
От і Верховна Рада: посунули туди, посунули сюди — а підкоригувати деякі речі «забули».

📌 Врятували НАБУ, повернули незалежність САП — тут галочку поставили, фотозвіт зробили. Але при цьому… забули про прокуратуру. Точніше, не забули, а залишили все так, як було після липневих «нововведень».

Що це означає на практиці?
▪️ Призначати прокурорів у топпрокуратуру тепер можна без конкурсу, хоч із вулиці — аби диплом юриста був.
▪️ Керівники прокуратур знову можуть «чистити» кадри через реорганізації — неугодних звільняти, «своїх» ставити.
▪️ Генпрокурор отримав право фактично блокувати будь-яку справу, витребовуючи матеріали напряму.
▪️ А поліграф, який прописали в законі, легко перетворюється з «перевірки доброчесності» на механізм психологічного тиску.

💡 Звідси питання: навіщо було влаштовувати ці танці з бубнами навколо НАБУ і САП, якщо одночасно зробили величезний крок назад у прокуратурі? Для ЄС це виглядає не як «перемога демократії», а як черговий прояв нашого «тимчасово-постійного» стилю: сьогодні скасовуємо конкурси «на час воєнного стану», а завтра виявляється, що цей стан уже ніколи й не закінчується.

🎭 Тобто красиво розіграли спектакль — аплодисменти з фанфарами, з гучними заявами «перемога європейського курсу». А за кулісами все залишилось так, як було: концентрація влади в одних руках і підвищення залежності прокурорів від політичної волі.

І всім добре зрозуміло: на черзі — адвокатура.
В якому вона буде стані після «реформ»? Реальність і аналітичне мислення підказують: точно не в доброму.

Ну що, друзі, ми врятували НАБУ, але втратили прокуратуру.
Адвокатів врятує вже хіба що диво.

⸻

🔻 Більше роздумів і фактів про реформи — у нас: t.me/zahistadvokativ.