😈 В першу чергу, я пораджу цю книгу тим, хто продовжує вірити, що головна задача горору — лякати.

💀 А в другу — усім, кому цікава теорія горору і хто при цьому не має ґрунтовної літературознавчої бази, але прагне зануритися в цю теорію, щоб не просто читати тексти, а розуміти їх дещо глибше.

⠙ ⣠ ⠲ ⣂⡒⠴⠴⠉ ⠌ ⡉⢁⠒⢂ ⠌⠔⠩⡅⠆⠤ ⠦⠪⢡⠉⠸⠤⠡⢃⢨ ⣐⠆⡒ ⢢⠆⡔ ⢑⠨⡈⠓⡂⢄⠥ ⠣⢒⡨⠬⠖⡡⡃⠜⣀ ⠱⣂⡂⠸⣐⢌ ⠨⡨⡂ ⡊⡠⣀ ⠪ ⡰⣠⢊⢤⡄⡁⡃⣈ ⠡⠪ ⢄⣀⠩⡡ ⠆⠲⡉ ⠋⠌⠴⠅⠔⠃⢒ ⢁ ⡈⠪⠋⠣⢒⢔ ⡂⢑⠢⠸⠬⢉⡉⠦

👁 Це цікавий філософський погляд на концепції химерного та моторошного, і погляд з кількох різних ракурсів, підкріплений якісними і різноплановими джерелами. Аналіз того, що у них спільного, що відмінного, які є нюанси і особливості, і як все це проявляється у горорі.

Але «філософський» тут ключове, тож текст не надто легкий. Не в тому сенсі, що його важко читати, а в тому, що написано трохи складніше і інтелектуальніше, ніж типові західні наукпопи, тож відчуття ближе до прочитання серйозного наукового аналізу, ніж до статті у розважальному блозі. Втім, достатньо якісно і цікаво, щоб це було не нудно, а захопливо, і читалось за один підхід — бо ж обсяг тут невеликий: зменшений формат, близько 200 сторінок, крупний шрифт.

👁 Дуже багато посилань: на філософські тексти, на книжки, на музику і на кіно — цих, мабуть, найбільше. І це мені особливо сподобалось, бо не з усіма згаданими творами я була знайома, тож поповнила список до читання і перегляду цікавими згадками. Наприкінці для зручності є повний список фільмів, книг і композицій, які автор розглядає.

Одним словом, мені сподобалось, і я однозначно раджу звернути увагу всім, хто любить трохи поглибити теоретичну базу знань.

📖 «Химерне та моторошне»
✍️ Марк Фішер

Видавництво Контур