В окрему пост хочу винести фільми переглянуті на Docudays.

2000 Meters to Andriivka - Найсильніший фільм про війну який я коли небудь бачив від оскароносного Мстислава Чорнова. Він настільки вражає, що без сліз його дивитись взагалі нереально. Особливо коли починаєш уявляти, що в приблизно таких умовах твої друзі, а декого вже і немає. Неймовірно болючий фільм для кожного українця. Особливо моторошно його дивитись в залі де одночасно плаче в голос десятки людей.

Militantropos - Теж фільм про війну, але з абсолютно іншою , дуже повільною динамікою сцен.

Dad’s Lullaby - Фільм про складнощі людей які пройшли війну адаптуватись в цивільному житті.

Songs of Slow Burning Earth - Неймовірний фільм про нашу війну, але без екшену 2000 метрів до Андріївки від чого не стає менш жахаючи.

Також на цьому фестивалі був показаний фільм Стрічка часу Катерини Горностай, який раніше був показаний на Берлінале. Я його, на жаль, не бачив, але інший адміністратор зазначає:

Cтрічка хоч і дуже важлива та актуально, але доволі затягнута і не вражає.. Проте щоб підтримати режисерку, можете ознайомитись при бажанні.