news image
2025-12-24 16:04:06
✅ Уже в наявності

Джеймс Герріот «Усі створіння — великі й малі»

🐄 автор — відомий англійський хірург-ветеринар Джеймс Альфред Вайт

🐄 книга розповідає про початок професійного шляху юного Джеймса Герріота, асистента ветеринара Фарнона

🐄 збірка складається з коротких історій — кумедних, щемких, відповідальних моментів, під час яких вчорашній випускник університету перетворюється в експертного лікаря-ветеринара.

💬💊 Ділимося уривком, у якому майстер Фарнон знайомить свого юного колегу зі своєю гордістю — інструментами та ліками, без яких не уявляє професійної практики 🧪
На цих полицях зберігався весь арсенал ветеринара в його війні з хворобами, а на скрині під вікном – приладдя для приготування ліків: мірні ємності і мензурки, ступки й товкачики, у відчиненій шафці – слоїчки та пляшечки, розмаїті корки, таблетниці, сашé та конвертики для порошків.

Що більше своїх багатств показував мені Фарнон, то більше жвавішав. Очі йому блищали, мова пришвидшилась, він раз по раз гладив то одну, то іншу пляшку, виймав з таблетниці болюс чи мелісову кульку, закохано розглядав їх та з обережною делікатністю клав на місце.

– Погляньте-но сюди, Герріоте, – раптом вигукнув він, – адреван! Чудовий засіб від червоних глистів у коней, слово честі. Щоправда, недешевий – десять шилінгів за пакетик. А ось песарії з антисептиком генціановий фіолетовий. Якщо ввести такий у матку корови після чистки, то виділення забарвляться в дуже гарний колір… ніби від цього є якась користь, хе-хе. Хочете фокус?

Він поклав кілька кристалів твердого йоду в скляну мисочку і крапнув на них скипидаром. Якусь мить нічого не відбувалося, а тоді над мисочкою раптом здійнялася густа хмара фіолетового диму і важко розповзлася у повітрі. Фарнон гучно розреготався, дивлячись на моє приголомшене обличчя.

– Справжня магія, правда ж? Лікую ним рани на кінських ногах. Завдяки хімічній реакції йод проникає глибоко в тканини.
– Справді?
– Ну, не знаю, так пишуть. Але ж визнайте: це приголомшує. Справляє враження навіть на найтупіших клієнтів.

Деякі етикетки не відповідали моїм етичним принципам, засвоєним у коледжі. Наприклад, «Засіб від кольок» мав ще картинку, на якій кінь корчився в муках, на його морді був цілком людський вираз страждання. Інша етикетка на пляшці зі сумнівним «Універсальним засобом для худоби» закрутистим шрифтом повідомляла: «Комплексний засіб від кашлю, лихоманки, дизентерії, пневмонії, молочної пропасниці, маститу і всіх форм розладу шлунку». Внизу етикетки великими чорними літерами писало: «Полегшення гарантоване на 100%».

Фарнон мав що сказати про кожен медикамент. Кожен мав свою історію, набуту за п’ять років його практики; кожен чарував таїною. Багато пляшечок були вигадливої форми, з важкими скляними пробками, з вигравійованими назвами латиною, якими лікарі послуговуються вже кілька століть і які давно увійшли у професійний фольклор.

Ми стояли, дивлячись на забиті полиці, й гадки не маючи, що майже все це невдовзі стане старим непотребом, що традиційні ліки скоро відійдуть у минуле – їх змете шквал нових відкриттів.

🌱 переклала Соломія-Анна Мазур
🌱 обкладинка Марії Гумецької
440 с.
Читати в Telegram