ухххх як я нанервувалась читаючи цю книжку)))

«Замок капелюшника» Арчибальда Кроніна це літературний дебют автора, написаний 1931 року, майже століття тому.

історія про родину Броуді: батька-капелюшника, тирана, деспота, честолюбця і втілення людини, від якої я б тікала якнайдалі; неньку, яка є «берегинею дому»; їх трьох дітей та стару маму-Броуді.

книга складається із трьох частин та описує життя цієї родини протягом 5 років. за цей час з кожним з героїв сталося так багато змін та причин для дорослішання - темп розповіді майже не просідає.
#чулидзвінвідгук

я скажу чесно, очікувала набагато лайтовішої історії, хепі енду і перевиховання всіх поганців🤪 але Кронін вирішив написати щось менш романтичне, проте більш життєве та емоційне. покатав мене на гойдалках своїми непередбачуваними поворотами. ⡤⠖⠊⣠ ⢒⡂⠪⠉ ⠤⢊⠋⡆ ⢄⠡⠬⠰⢁⠃ ⢢ ⡄⠆⢅⢅ ⡔ ⠱⡤⠜⠍⡄⡄ ⢃⢰⠔⢊⠓⠖⠦⢢⢰ ⠔⠰⡰⡡ ⢰⢘⡘⠒⡅ ⠰⠜⢊⡂ ⡘⠉⠇

👉🏻ще, класно, що одразу з першої книги можна побачити стиль автора:
🔖описи персонажів, їх мислення, емоції
🔖багато контексту, тла, природи
🔖бекграунд лікаря, що дозволяє майстерно вплітати будь-які хвороби та стани людей, підводити до них і використовувати у кульмінаційних моментах. вау!

від мене - тверда 9 з 10⭐️ (відняла бал лише за обсяг; мені особисто складно взятися за товстунця 700+ сторінок, але для книги це не мінус, так часу вистачило для всіх).

і велика повага «Апріорі» за новий переклад!