2025-12-19 04:03:15
Уявіть ситуацію: ви живете в холодному, туманному Лондоні 1820-х років, і раптом дізнаєтеся про існування райського куточка на Землі — країни Пояіс. Тамтешні річки настільки багаті на золото, що самородки можна збирати руками, кукурудза дає врожай тричі на рік, а місцеві тубільці обожнюють британців. Ви продаєте свій будинок, купуєте земельну ділянку в цьому едемі, сідаєте на корабель і через кілька місяців висаджуєтеся на берег. Але замість біломармурових палаців та опери вас зустрічає непрохідне болото, хмари москітів і дикі джунглі. Країни Пояіс ніколи не існувало — це була наймасштабніша географічна містифікація XIX століття, створена одним геніальним маніпулятором.
Автором цієї афери був шотландець Грегор Макгрегор, ветеран війн за незалежність Венесуели. Повернувшись до Британії, він зрозумів, що слава героя не приносить великих грошей, і проголосив себе Касиком (принцом) вигаданої держави на узбережжі сучасного Гондурасу. Макгрегор діяв не просто як шахрай, а як талановитий маркетолог, що випередив свій час. Він створив настільки детальну «інформаційну бульбашку», що в неї повірили навіть банкіри Сіті. Аферист видав 350-сторінковий довідник з детальним описом флори, фауни та державного устрою Пояіса, намалював карти неіснуючих міст, відкрив офіційне посольство в центрі Лондона і навіть почав друкувати власну валюту.
Психологія цього обману базувалася на класичному когнітивному викривленні — бажанні вірити в диво. У той час британська економіка переживала бум інвестицій у молоді латиноамериканські країни, і Макгрегор ідеально зіграв на жадібності та страху втраченої вигоди. Він продав облігацій та земельних сертифікатів на суму, еквівалентну сьогоднішнім 3,6 мільйонам фунтів стерлінгів. Люди купували не землю, вони купували мрію.
На жаль, фінал цієї історії був трагічним. У 1822–1823 роках до берегів неіснуючої країни вирушили кілька кораблів із переселенцями. Опинившись сам на сам із дикою природою, без їжі та ліків, люди почали масово помирати від малярії та жовтої лихоманки. Коли рятувальна експедиція з Белізу нарешті евакуювала вцілілих, в живих залишилася лише третина колоністів. Парадоксально, але коли новини про катастрофу досягли Лондона, багато інвесторів відмовлялися вірити в обман, звинувачуючи самих переселенців у невдачах. Це яскравий приклад того, як важко людській психіці визнати помилку такого масштабу. Сам же Макгрегор уникнув покарання, втік до Франції (де спробував провернути схему знову) і помер у Венесуелі, будучи похованим з усіма військовими почестями.
@istorium_ua
Автором цієї афери був шотландець Грегор Макгрегор, ветеран війн за незалежність Венесуели. Повернувшись до Британії, він зрозумів, що слава героя не приносить великих грошей, і проголосив себе Касиком (принцом) вигаданої держави на узбережжі сучасного Гондурасу. Макгрегор діяв не просто як шахрай, а як талановитий маркетолог, що випередив свій час. Він створив настільки детальну «інформаційну бульбашку», що в неї повірили навіть банкіри Сіті. Аферист видав 350-сторінковий довідник з детальним описом флори, фауни та державного устрою Пояіса, намалював карти неіснуючих міст, відкрив офіційне посольство в центрі Лондона і навіть почав друкувати власну валюту.
Психологія цього обману базувалася на класичному когнітивному викривленні — бажанні вірити в диво. У той час британська економіка переживала бум інвестицій у молоді латиноамериканські країни, і Макгрегор ідеально зіграв на жадібності та страху втраченої вигоди. Він продав облігацій та земельних сертифікатів на суму, еквівалентну сьогоднішнім 3,6 мільйонам фунтів стерлінгів. Люди купували не землю, вони купували мрію.
На жаль, фінал цієї історії був трагічним. У 1822–1823 роках до берегів неіснуючої країни вирушили кілька кораблів із переселенцями. Опинившись сам на сам із дикою природою, без їжі та ліків, люди почали масово помирати від малярії та жовтої лихоманки. Коли рятувальна експедиція з Белізу нарешті евакуювала вцілілих, в живих залишилася лише третина колоністів. Парадоксально, але коли новини про катастрофу досягли Лондона, багато інвесторів відмовлялися вірити в обман, звинувачуючи самих переселенців у невдачах. Це яскравий приклад того, як важко людській психіці визнати помилку такого масштабу. Сам же Макгрегор уникнув покарання, втік до Франції (де спробував провернути схему знову) і помер у Венесуелі, будучи похованим з усіма військовими почестями.
@istorium_ua