Учора мені виповнилося 40.
І я вперше за багато років реально відчув день народження.

Я був здивований, що мене привітало так багато людей. Дзвонили, писали, навіть ті, з ким я не говорив рік, два, три.
І не просто «з Днем народження», а щиро. По-людськи. Були розмови, після яких я сидів і думав.

В 40 тебе вже вітають тільки свої.
Не ті, хто поруч «бо вигідно». Не ті, хто просто в списку контактів.

А ті, з ким тебе реально з’єднує щось глибше — спільні цінності, досвід, правда.

У 30 навколо багато шуму. Тусовки, випадкові знайомства, люди, які зникають так само швидко, як з’являються. У 40 — менше людей. Але вони справжні.

Я навіть не очікував цього. Думав, більшість не згадає, не знайде часу. А вийшло навпаки — я отримав більше тепла, ніж за багато років.

40 як фільтр. Все зайве відсіюється.
Залишається суть. Люди, які мають значення.