У травні 1948 року в англійському місті Блекберн із лікарні зникла трирічна дівчинка Джун Енн Девені. За дві години її тіло з ознаками насильницької смерті знайшли в лікарняному саду. У палаті, біля її ліжечка, поліція виявила пляшку з відбитком пальця, який не належав жодному зареєстрованому правопорушнику. Почалося масштабне розслідування — вперше у Великій Британії слідчі вирішили перевірити відбитки всіх чоловіків у місті.

Протягом кількох тижнів поліція зібрала понад 46 тисяч зразків відбитків пальців — фактично від кожного чоловіка віком від 16 років. У серпні 22-річний Пітер Ґріффітс, один із небагатьох, хто ще не пройшов перевірку, таки здав зразок. Відбитки збіглися, і він зізнався у злочині. У жовтні присяжні визнали його винним, а 19 листопада 1948 року Ґріффітса стратили у в’язниці Волтон. Цей випадок став першим у країні, коли масштабне дактилоскопічне обстеження привело до успішного розкриття вбивства.