У Середньовіччі, в одному французькому місті, жінки підмішували легку отруту в сніданок своїх чоловіків вранці. А коли чоловіки поверталися додому пізно ввечері, їм давали протиотруту. Ця отрута не була небезпечною для людини.

Але якщо чоловік не приходив додому — бо знаходився десь ще — і протиотрута затримувалася, він починав страждати від головного болю, нудоти, задишки, занепаду сил, болю і блювоти. Чим далі чоловік знаходився від дому, тим гірше йому ставало.

І коли він нарешті повертався, не знаючи про це, дружина давала йому протиотруту — і через кілька хвилин йому ставало легше.

За допомогою цього жорстокого обману чоловіків змушували вірити, що біль і тугу викликає саме перебування далеко від дому, і з часом вони все більше прив’язувалися до своїх домівок і своїх дружин.

Вісник Історії | Вікторини | Факти