📖👀 У повісті «Те, що бенкетує вночі», Т. Кінгфішер ще більше акцентує на близьких для нас темах, ніж у першій книжці.

Здебільшого, це ПТСР головного героя, але є ще, наприклад, такий пасаж (про відповідь на запитання «Як ся маєте?»):
«Тримаюся» — це те, що ми, ґаллаційці, відповідаємо на подібні запитання, і це слово має таке широке значення, що геть не передає якоїсь конкретної інформації. Воно може означати «Мене переповнює невимовне щастя, мою подагру вилікували, а янголи стежать за кожним моїм кроком» або «Ведмідь щойно відрізав мені ногу, і я стікаю кров’ю, проте не треба хвилюватися». Що в одному, що в іншому випадку ви «тримаєтеся».

Відчули?

🫶 Це дуже хороша книжка, #раджу_почитати. Тримайтеся!