2025-12-30 02:53:45
🇨🇳🔋У Пентагону та гігантів ШІ є спільна вразливість: обом критично потрібні китайські батареї - The New York Times
Китай фактично монополізував один із ключових сегментів глобального енергетичного ланцюга. У 2024 році на нього припадало 99% світового виробництва LFP-батарей (літій-залізо-фосфатних елементів), а також понад 90% виробництва їхніх базових компонентів. І ця домінація поширюється значно далі за самі акумулятори.
Китай контролює переробку стратегічної сировини — зокрема літію та графіту — а також виготовлення критично важливих елементів батарей, таких як катоди й аноди, що забезпечують рух електронів усередині акумулятора. Наслідок цього — глибока залежність Заходу від китайських ланцюгів постачання.
За даними аналітичної компанії Govini, збройні сили США нині використовують приблизно 6 тисяч окремих батарейних компонентів, пов’язаних із китайськими постачальниками, у межах різних програм озброєнь. Така залежність стосується не лише цивільних технологій, а й безпосередньо оборонного сектору.
Після повернення Дональда Трампа до Білого дому його адміністрація спочатку заморозила мільярди доларів федеральних грантів, виділених за часів Джо Байдена на розвиток виробництва батарей у США. Акумулятори тоді потрапили до одного пакета з електромобілями, сонячними електростанціями та вітровою енергетикою — галузями, яким Трамп прагнув зменшити пріоритет.
Втім, на практиці курс виявився менш радикальним. Міністерство енергетики США тихо дозволило реалізацію значної частини «байденівських» грантів для виробників батарей. Ба більше, нещодавно відомство оголосило про додаткові до $500 млн фінансування проєктів у сфері батарейних матеріалів і переробки.
Паралельно адміністрація почала інвестувати в компанії, які розробляють ключові батарейні компоненти або працюють із критично важливими мінералами. Серед них — Eos, компанія нового покоління у сфері акумуляторних технологій.
У межах торговельних домовленостей Вашингтон також підштовхнув Японію до зобов’язань інвестувати мільярди доларів у виробництво батарей у США. Усе це свідчить про поступове усвідомлення: без власної батарейної індустрії ані оборонний сектор, ані стрімко зростаюча галузь штучного інтелекту не зможуть зменшити критичну залежність від Китаю.
📩 Підписуйся на "Ціну держави"
Китай фактично монополізував один із ключових сегментів глобального енергетичного ланцюга. У 2024 році на нього припадало 99% світового виробництва LFP-батарей (літій-залізо-фосфатних елементів), а також понад 90% виробництва їхніх базових компонентів. І ця домінація поширюється значно далі за самі акумулятори.
Китай контролює переробку стратегічної сировини — зокрема літію та графіту — а також виготовлення критично важливих елементів батарей, таких як катоди й аноди, що забезпечують рух електронів усередині акумулятора. Наслідок цього — глибока залежність Заходу від китайських ланцюгів постачання.
За даними аналітичної компанії Govini, збройні сили США нині використовують приблизно 6 тисяч окремих батарейних компонентів, пов’язаних із китайськими постачальниками, у межах різних програм озброєнь. Така залежність стосується не лише цивільних технологій, а й безпосередньо оборонного сектору.
Після повернення Дональда Трампа до Білого дому його адміністрація спочатку заморозила мільярди доларів федеральних грантів, виділених за часів Джо Байдена на розвиток виробництва батарей у США. Акумулятори тоді потрапили до одного пакета з електромобілями, сонячними електростанціями та вітровою енергетикою — галузями, яким Трамп прагнув зменшити пріоритет.
Втім, на практиці курс виявився менш радикальним. Міністерство енергетики США тихо дозволило реалізацію значної частини «байденівських» грантів для виробників батарей. Ба більше, нещодавно відомство оголосило про додаткові до $500 млн фінансування проєктів у сфері батарейних матеріалів і переробки.
Паралельно адміністрація почала інвестувати в компанії, які розробляють ключові батарейні компоненти або працюють із критично важливими мінералами. Серед них — Eos, компанія нового покоління у сфері акумуляторних технологій.
У межах торговельних домовленостей Вашингтон також підштовхнув Японію до зобов’язань інвестувати мільярди доларів у виробництво батарей у США. Усе це свідчить про поступове усвідомлення: без власної батарейної індустрії ані оборонний сектор, ані стрімко зростаюча галузь штучного інтелекту не зможуть зменшити критичну залежність від Китаю.
📩 Підписуйся на "Ціну держави"