У новій кутюрній колекції "Sympoiesis" Айріс Ван Герпен звертається до сили океану як до концептуальних воріт, що віддзеркалюють його екологічну трансформацію. Вона втілює цей образ у багатошарових прозорих текстурах і плинних силуетах, які то здіймаються, то розчиняються, наче підкоряючись бурхливим хвилям. Спираючись на "гіпотезу Ґаї" Джеймса Лавлока, дизайнерка розглядає океан не як окрему екосистему, а як частину єдиної біосфери, де атмосфера і клімат нерозривно сплетені у тканину життя. Колекція нагадує, наскільки ми єдині з океаном — найбільшою і найважливішою екосистемою планети, що дає понад половину кисню, яким ми дихаємо.

Шоу відкрилось світловим перформансом, створеним спільно з аудіовізуальним художником Ніком Ферстандом, під час якої майже невидима японська повітряна тканина перетворюється на світлову фреску. Це інноваційна прозора ультратонка органза, що важить всього п'ять грамів

Також у співпраці з біодизайнером Крісом Белламі бул представлений одяг, створений із 125 мільйонів біолюмінесцентних водоростей Pyrocystis Lunula. Вирощені у ваннах з морською водою, вони формують живу оболонку, яка світиться у відповідь на найменший рух — втілення симбіозу людини й океану